ДОБРОСКО́К Гаврило Васильович (25. 03 (06. 04). 1876, містечко Деркачі, нині місто Дергачі Харків. обл. — 07. 03. 1938, м. Краснодар, РФ) — прозаїк, драматург, громадський діяч. Закін. Харків. реал. училище. У 6-му кл. дебютував серією оповідань в г. «Южный край», написав українською мовою драму «Галочка». Працював в істор. архіві Харків. університету, ви­вчав історію Слобід. харків. полку. Рік навч. у Харків. вет. училищі. 1904–19 — директор Б-ки ім. О. Пушкіна в м. Катеринодар (нині Краснодар). Актив. чл. кубан. філії РУПу, місц. товариства «Просвіта», Товариства любителів ви­вче­н­ня Кубан. обл. Автор пʼєс з козац. історії «Січовий орел» (1906), «Шинкарка», «Козацькі прадіди», «Гайдамака» (усі — 1911), які по­ставлені у Катеринодарі трупами С. Глазуненка, Д. Гайдабури та ін. Події Рос. революції 1905–07 від­образив в оповідан­ні «Крамольник» (1907) і пʼєсі «На Кубані» (1909); морал.-побут. про­блеми укр. селянства — в оповідан­ні «Хам» (1901); нарис «Теням прошлого» (1911) присвяч. Ґрюнвальд. битві і темі єд­на­н­ня словʼян. народів. Під час воєн. дій 1918–20 Д. короткий час очолював Деркачів. сільраду. Повернувшись на Кубанщину, викладав укр. мову в станиці Полтавська та у Краснодарі. Заарешт. за звинуваче­н­ням в організації і кер-ві контр­рев. укр.-націоналіст. групою, 14 лютого 1938 засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1989.