ДОБРОХО́ТОВ Микола Микола­йович (14(26). 03. 1889, м. Арзамас, нині Нижньогород. обл., РФ — 15. 10. 1963, Київ) — фахівець у галузі металургії. Брат Михайла Доброхотова. Доктор технічних наук (1938), професор (1926), академік АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. гірн. ін­ститут (1914). Від­тоді працював на Перм. гармат. заводі (РФ). 1920–24 — у Петрогр. гірн. ін­ституті, 1924–31 — в Урал. політех. ін­ституті (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ): завідувач кафедри металургії сталі та теорії печей; 1931–34 — у Центр. НДІ машинобудува­н­ня (Москва): зав. лаб. печей; 1935–44 — у Дні­проп. металург. ін­ституті: завідувач кафедри металургії сталі; 1945–50 — у Ін­ституті чорної металургії АН УРСР (Київ): завідувач від­ділу сталеварі­н­ня, засн. від­ділу металургії сталі; водночас 1948–49 — у Київ. політех. ін­ституті: завідувач кафедри металургії сталі та пром. печей (засн.). 1949–52 — директор (перший), від 1952 — завідувач від­ділу викори­ста­н­ня газу в металургії Ін­ституту газу АН УРСР (Київ). 1948–52 очолював Від­діл. тех. наук АН УРСР. Наукові праці присвяч. металургії печей і сучас. технології виплавки, роз­кисле­н­ня і роз­лива­н­ня сталі. Роз­винув наук. основи роз­рахунку та конструюва­н­ня металург. печей, за­пропонував їх нову теорію; роз­робив нові методи виробництва сталі з чавуну. Під керівництвом Д. створ. і вдосконалено кон­струкцію та теплову роботу сталеплавил. і нагрі-вал. печей. Серед його учнів — академік АН УРСР В. Копитов, академік НАНУ І. Карп та Б. Бондаренко, член-кореспондент АН УРСР А. Горшков, член-кореспондент НАНУ К. Махорін. Президією НАНУ засновано премію ім. Д., його імʼям на­звано одну з вулиць Києва.