Бєлозоров Павло Тихонович
БЄЛОЗО́РОВ Павло Тихонович (02(15). 02. 1906, м. Хотин, нині Чернів. обл. — 05. 11. 1986, Харків) — лікар-патофізіолог. Батько О. Бєлозорова. Доктор медичних наук (1967), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. мед. інститут (1930). Від 1946 — зав. патофізіол. лаб. НДІ туберкульозу; від 1965 — зав. біохім. лаб. обл. протитуберкульоз. диспансеру (обидва — Харків); водночас 1967–76 — завідувач кафедри патофізіології Благовєщен. мед. інституту (РФ). Наукові дослідження: діагностика та лікування туберкульоз. менінгіту; реакція організму при туберкульозі; клітинні алерг. реакції; експерим. інтерферонотерапія пухлин, діагностика хвороби Кашина–Бека.
Пр.: Експериментальний туберкульоз у білих щурів з атоксановим діабетом // МедЖ. 1954. Т. 24, № 4; Изменение медиаторов крови при различных методах лечения туберкулеза // ВД. 1956. № 4; Обмен никотиновой кислоты у больных туберкулезом до и во время лечения // ПТуб. 1967. № 4; Материалы обследования эпидемических очагов уровской болезни в Зейском районе // Зап. Амур. обл. музея краеведения. 1970. Вып. 1; усі — у співавт.
Г. К. Кондакова
Основні праці
Експериментальний туберкульоз у білих щурів з атоксановим діабетом // МедЖ. 1954. Т. 24, № 4; Изменение медиаторов крови при различных методах лечения туберкулеза // ВД. 1956. № 4; Обмен никотиновой кислоты у больных туберкулезом до и во время лечения // ПТуб. 1967. № 4; Материалы обследования эпидемических очагов уровской болезни в Зейском районе // Зап. Амур. обл. музея краеведения. 1970. Вып. 1; усі — у співавт.
Людина 
