БОРИ́СОВ Борис Самійлович (справж. — Гурвич; 1873, м. Олександрівськ Катеринослав. губ., нині Запоріж­жя — 11. 11. 1939, Москва) — артист театру та естради. Заслужений артист Респ. (1927). Закін. юрид. факультет Харків. університету. Від 1889 — на естраді (читець, імітатор, ім­провізатор, куплетист, виконавець циган. романсів). Сценічну діяльність почав у трупі М. Кропивницького (1895–97). Ви­ступав також у театрах Києва, Харкова, Одеси (1899–1903, 1918–24). Від 1903 працював у Москві (з пере­рвою): у театрі-кабаре «Летюча миша», Вільному театрі К. Марджанішвілі, мюзик-холах. 1922 у Москві організував театр мініатюр «Коробочка». Виконував пере­важно комедійні ролі, водночас ви­пробував себе і в драм. амплуа. Усі ці якості притаман­ні Б. й на естраді. 1925 у театрі Корша в Москві зі­грав Фамусова («Горе з ро­зуму» О. Грибоєдова), Городничого («Ревізор» М. Гоголя), Шасливцева, Шмагу («Ліс», «Без вини винні» О. Островського). Знімався у німому кіно від 1911. Опублікував автобіогр. кн. «История моего смеха» (Москва, 1929).