ДАМІ́АН Лівіу (Damian Liviu; 13. 03. 1935, с. Стримба, нині Корлетені Ришкан. р-ну, Молдова — 20. 07. 1986, Кишинів) — молдовський поет, публіцист. Державна премія Молд. РСР (1984). Закін. Кишинів. університет (1960). Працював ред., у СП Молдови (1976–86). Зб. «Sunt verb» («Дієслово», 1968), «Pâinea» («Хліб», 1976), «Mândrie şi răbdare» («Гордість і терпі­н­ня», 1977), «Altoi pe o tulpină vorbitoare» («Прищепа на говірливій лозі», 1978), «Maraton» («Марафон», 1980; укр. перекл. — К., 1984), «Inima şi tunetul» («Серце і грім», 1981), «Coroana de umbră» («Корона тіні», 1982) по­значені гостротою порушуваних соц.-етич. про­блем. Духовному становлен­ню молоді присвятив публіцист. кн. «Îngânduratele nopţi» («Задумані ночі», 1975), «Dialoguri la marginea oraşului» («Діалоги на краю міста», 1980). Пере­клав низку творів Б. Олійника, М. Він­грановського, С. Йовенко та ін. Ви­ступив з промовою на урочистому засі­дан­ні в Києві до 200-річчя від дня народж. І. Котляревського (1969). С. Йовенко присвятила Д. вірш «Кактус Лівіу Даміана» і спогад «Невід­ісланий лист». Окремі вірші Д. пере­клали українською мовою С. Йовенко, М. Він­грановський, Т. Коломієць, А. Мʼястківський, В. Коломієць, Д. Павличко, П. Мовчан, Б. Олійник, І. Драч, М. Сингаївський.