ДАНИЛЕ́НКО Володимир Григорович (13. 09. 1959, с. Туровець Житомир. р-ну Житомир. обл.) — прозаїк. Член НСПУ (1997). Кандидат філологічних наук (1994). Лауреат Літ. конкурсу гумору і сатири (1995), літ. премії ім. І. Огієнка (1999), премії «Благовіст» (1999), 1-го Всеукр. конкурсу сучас. радіопʼєси (2007). Закін. Житомир. пед. ін­ститут (1985). Працював учителем; кор. обл. газети; завідувач від­ділу культури Житомир. міськвиконкому (1993–96); менеджером від­ділів реклами мист. агенції «Територія-А» (1996–97) та видавництва «Генеза» (1997–98); заст. гол. ред. ж. «Слово і час» (1998–2000). Організатор і продюсер літ. конкурсів «Золотий Бабай» (1999) та «Коронація слова» (2000–01). Упорядник і один із авторів антологій «Квіти в темній кімнаті: Сучасна укр. новела», «Вечеря на дванадцять персон: Житомир. проз. школа», «Опудало: Укр. проз. сатира, гумор, іронія 80–90-х рр. 20 ст.» (усі — К., 1997). Автор кн. «Місто Тіровиван: Оповіда­н­ня, повість» (2001), «Сон із дзьоба стрижа: Оповіда­н­ня» (2006; обидві — Львів), кн. есе­їстики і критики «Лісоруб у пустелі» (К., 2007). У творчості Д. домінують магічна, лірична і комічна лінії; центр. персонажем часто ви­ступає фатальна жінка. Його магічна проза пред­ставляє земний світ як про­стір, де людська душа змагається з демонами і стихіями. У сатирі Д. зриває маски з канонізов. офіц. пропагандою нац. кумирів, зображуючи їх одержимими пристрастю, нестримними перед гріхом та спокусами; вади українців інтер­претує як пародію на європ. егоїзм і дрібнобурж. обмеженість. Окремі твори Д. пере­кладено нім., польс., япон. мовами.