Крек Янез-Евангеліст
КРЕК Янез-Евангеліст (Krek Janez Evangelist; псевдоніми: Sovran, Hajdamak, Ciriljev; 27. 11. 1865, с. Светі Ґреґор поблизу м. Рибниця, нині Словенія — 08. 10. 1917, містечко Шентьянж-при-Дравоґраду поблизу м. Севниця, нині Словенія, похований у Любляні) — словенський письменник, громадсько-політичний діяч. Закінчив Люблянську богословську семінарію, здобув 1892 ступінь доктора теології у Віденському університеті. 1888 рукопокладений у сан священика, служив у Рибниці. Від 1895 — професор теології і філософії Люблянської богословської семінарії. У складі Словенської народної партії обирався до Австрійського парламенту (1897–1900, 1907–17). Засновник Югославського робітничого союзу (1909). Із позицій т. зв. християнського соціалізму (на відміну від марксистського) написав книгу «Socializem» (1901). Виступав за економічні реформи на селі, політичну, економічну і культурну єдність словʼян. 1917 запропонував створити державу південних словʼян під опікою Габсбурґів. Писав оповідання (збірка «črne bukve kmečkega stanu», 1895). Добре знав українську мову, фольклор і літературу, захоплювався творчістю Т. Шевченка. Виступав на Шевченківських вечорах у Відні, про що згадано у львівському журналі «Зоря» (1897, число 10). Популяризував українську народну творчість серед молодих люблянських поетів, зокрема Й. Абрама, О. Жупанчича, Й. Мурна, А. Ерʼявця, А. Мерхара; давав їм читати українські пісні та думи, вірші Т. Шевченка. Й. Абрам присвятив К. свій переклад словенською мовою збірки «Кобзар» Т. Шевченка. Українською мовою І. Кузів переклав оповідання К. «Božji blagoslov» (Коломия, 1900).