КРЕК Янез-Евангеліст (Krek Janez Evan­gelist; псевдоніми: Sovran, Hajda­mak, Ciriljev; 27. 11. 1865, с. Светі Ґреґор по­близу м. Рибниця, нині Словенія — 08. 10. 1917, містечко Шентьянж-при-Дравоґраду по­близу м. Севниця, нині Словенія, по­­хований у Любляні) — словенський письмен­ник, громадсько-політичний діяч. Закінчив Люблянську богословську семінарію, здобув 1892 ступінь доктора теології у Ві­денському університеті. 1888 рукопокладений у сан священика, служив у Рибниці. Від 1895 — професор теології і філософії Люблянської богословської семінарії. У скла­­ді Словенської народної партії обирався до Ав­стрійського парламенту (1897–1900, 1907–17). Засновник Югославського робітничого союзу (1909). Із позицій т. зв. християнського соціалізму (на від­міну від марксистського) написав книгу «Socializem» (1901). Ви­ступав за економічні реформи на селі, політичну, економічну і культурну єд­ність словʼян. 1917 за­пропонував створити державу пів­ден­них словʼян під опікою Габсбурґів. Писав оповіда­н­ня (збірка «črne bukve kmečkega stanu», 1895). Добре знав українську мову, фольк­лор і літературу, захоплювався творчістю Т. Шевченка. Ви­ступав на Шевченківських вечорах у Від­­ні, про що зга­дано у львівському журналі «Зо­ря» (1897, число 10). Популяризував українську народну творчість серед молодих люблянських поетів, зокрема Й. Аб­рама, О. Жупанчича, Й. Мурна, А. Ерʼявця, А. Мерхара; давав їм читати українські пісні та думи, вірші Т. Шевченка. Й. Абрам присвятив К. свій пере­клад словенською мовою збірки «Кобзар» Т. Шевченка. Українською мовою І. Кузів пере­клав оповіда­н­ня К. «Božji blagoslov» (Коломия, 1900).