ДИТЯ́ЧА ПЕРІО́ДИКА — періодичні ви­да­н­ня, при­значені для дітей. Початком укр. Д. п. вважають появу 1869 у Львові додатка до ж. «Учитель» М. Клемертовича «Ластовка» (1875–81 — самост. тижневик). 1878–81 виходив двотижневик «Приятель детей» І. Трембицького (Коломия, нині Івано-Фр. обл.), 1881–83 — додаток до г. «Слово» Б. Дідицького «Новість» (Львів). Проте осн. традиції Д. п. заклав львів. ж. «Дзвінок» (1890–1914) Руського пед. товариства. У Центр. і Сх. Україні ві­домим дит. журналом того часу був місяч. додаток до г. «Рід-ний край» — «Молода Україна», який 1908–12 та 1914 видавала Пчілка Олена в Києві. Серед ін. дит. ви­дань поч. 20 ст. — ілюстров. двотижневий ж. «Волошки» (ред. Н. Романович-Ткаченко; виходив у Києві 1917), ж. «Ранок» (ред. С. Русова) у м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельн. обл.), «Світ дитини» у Львові (1919–39). За рад. часів Д. п. була спрямована на вихова­н­ня юного поколі­н­ня у дусі від­даності ідеям КП. Зокрема у Харкові від 1922 (з пере­рвою 1928–38 та 1941–44) виходила г. «Юный спартак» (1924–28 та від 1944 — «Юный ленинец», 1938–41 — «Юный пионер», 1991 на її базі створ. г. «Пере­мена» демократ. спрямува­н­ня), від 1923 (з пере­рвою 1941–49) — ж. «Червоні квіти» (від 1931 — «Піонерія», від 1950 — у Києві, від 1990 — «Однокласник»), від 1925 — г. «На зміну» (від 1934 — у Києві, від 1943 — «Зірка»), 1925–33 — ж. «Друг дітей», від 1928 — літ.-худож. журнал для молодших школярів «Жовтеня» (від 1945 — «Барвінок» у Києві), від 1960 — у Києві ж. «Малятко». У цих ви­да­н­нях опубл. низку творів для дітей (зокрема П. Тичини, М. Трублаїні, Н. Забіли, О. Іваненко, В. Бичка, П. Панча, Ю. Збанацького, М. Стельмаха, П. Воронька, І. Хоменка, М. Пригари, Л. Письмен­ної, Б. Харчука, Б. Чалого, В. Нестайка, Б. Чайковського, Б. Комара), спрямованих на вихова­н­ня любові до України, її історії, поваги до історії та культури народів світу. Від 1960-х рр. укр. Д. п. утверджувала імена молодих письмен­ників, серед яких — В. Симоненко, В. Близнець, Ю. Ярмиш, В. Кава, Є. Гуцало, М. Він­грановський, В. Скомаровський, В. Чухліб, М. Сингаївський, Ю. Сердюк, В. Малець, А. Давидов, А. Качан, А. Костецький, І. Малкович, Я. Гоян, В. Василашко, О. Шевченко, А. Потапова, О. Єфимов. Унаслідок екон. негараздів від поч. 1990-х рр. значно зменшився наклад деяких дит. ви­дань. Однак навіть у часи скрути зʼявляються нові часописи для дітей, зокрема ж. «Соняшник» (1990, Київ), що започаткував спів­працю з письмен­никами укр. діаспори та публікацію матеріалів укр. і англ. мовами; ред. листується з дітьми укр. діаспори у світі. У 1990-і рр. у Києві засн. гуморист. двотижневу г. «Перченя», ж. «Пі­знайко», «Чомусик», «Умійко», ви­да­н­ня коміксів. Започатковано низку ви­дань різноманіт. тематики: наук.-худож. ж. «Паросток», пі­знав.-пригодн. ж. «Немо», наук.-популяр. журнал для дітей та всіх, хто любить природу, «Юный натуралист», журнал з образотвор. мистецтва для дітей та юнацтва «Колесниця мистецтв», для дітей молодшого віку «Світ дитини», «Дивосвіт: Казки, легенди, міфи», метод. журнал з англ. мови для молодших школярів «Слово­знайка» (текст укр. та англ. мовами), журнал-роз­мальовка для малят «Роз­малюйко». Серед сучас.дит. ви­дань багато російськомовних: «Почемучка», «Азбука природы», для дівчаток «Алиса» (усі — Київ), наук.-популяр. альманах «Здравушка: рецепты здоровья и долголетия» (Дні­пропетровськ), крає­знав. журнал для школярів, учителів та батьків «Крымушка» (Сімфе-рополь). На книжк. ринку стали ві­домими ж. «Біла ворона», «Джміль», «Добрик», «Не журись», «Стежка», «Та-ра-ра», християн. ж. «Тропинка». Серед регіон. журналів — «Клас!», «Класні ігри» (обидва — Тернопіль), «Юнацтво» (Львів; популяризує пласт. рух в Україні), «Карусель» (Харків). Перші дит. ви­да­н­ня укр. діаспори в США, Канаді, які виходили до 2-ї світової війни, не набули популярності. У США 1954 засн. ж. «Веселка» як додаток до г. «Свобода», 1955 — ж. «Готуйсь»; популяр. жін. ж. «Наше життя» веде рубрику для дітей «Нашим малятам». Серед укр. ви­дань Д. п. Німеч­чини, започаткованих у 1940-х рр., — «Сонечко», «Школярик», «Малі друзі». Укр. дит. період. ви­да­н­ня існують у Словач­чині, Польщі (ж. «Веселка») та ін. країнах.