Барвінок

Визначення і загальна характеристика

«БАРВІ́НОК» — щомісячний літературно-художній журнал для дітей молодшого і середнього віку. До роз­паду СРСР був органом ЦК комсомолу України та Респ. ради всесоюз. піонер. організації. Спадкоємець ж. «Жовтеня», що видавався у Харкові (1928–41). Від квітня 1945 виходить у Києві під на­звою «Б.». 1950–99 дублювався російською мовою. Друкував твори М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, М. Стельмаха, Н. Забіли, М. Пригари, О. Копиленка, О. Іваненко, Д. Павличка, А. Костецького та ін., зокрема пере­клади творів Дж. Родарі, М. Каріма, М. Носова, Й. Друце. У 70–80-х рр. мав наклад понад 2 млн прим., 1996 — понад 60 тис. прим. Поширюється також у Росії, Канаді, Австралії, США. Редактори — В. Дюшен, Н. Забіла, О. Іваненко, Б. Чалий, А. Давидов, В. Моруга, від 1989 — В. Воронович. Зі здобу­т­тям Україною незалежності художнє облич­чя «Б.» увиразнилося: матеріали наснажені ідеєю державотворе­н­ня, духов. від­родже­н­ня. Журнал особливо акцентує увагу на плекан­ні любові до української мови, родини, України. «Б.» максимально на­ближений тематикою, формами, жанрами до потреб сучас. освіти та вихова­н­ня.

Літ.: Давидов А. «Барвінку» — 50 // Дошк. вихова­н­ня. 1978. № 2; Чалый Б. Сказание о Барвинке: К 60-летию журн. «Барвинок» // Дет. лит-ра. 1988. № 1; Воронович В. Й. та ін. Від­критий лист // ГУ. 2001. № 184; Галковська Т. Три роки? Час читати журнал! // ДТ. 2002. № 27.

Г. І. Панич

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю