Дитячі хвороби

ДИТЯ́ЧІ ХВОРО́БИ — захворюва­н­ня (спадкові, вроджені, набуті, внутрішні, інфекційні), властиві дитячому віку. Їхні прояви та пере­біг залежать від фізіол. особливостей дит. організму. У перші 28 днів життя дитини (неонатал. період) від­бувається при­стосува­н­ня організму до позаутроб. існува­н­ня, адаптивно змінюються функції осн. жит­тєво важливих систем: дихал., серц.-судин., трав., сечовиділ. та ін. Саме на цьому етапі можуть виявлятися або формуватися перші ознаки Д. х. У період новонародженості найчастіше спо­стерігаються захворюва­н­ня, повʼязані з поруше­н­ням роз­витку у внутр.-утроб. періоді внаслідок не­сприятливого впливу на плід патол. процесів в організмі матері (TORCH-інфекції, екологічно та професійно зумовлені шкідливі чин­ники), та стани, спричинені патологією процесу пологів. Саме в цей період виявляються вроджені вади ЦНС, серця, легенів та ін. органів, сепсис, гострі роз­лади диха­н­ня, анемія. Серед дітей неонатал. періоду проводять масові про­грами скринінгу для виявле­н­ня захворювань на доклін. стадії. Викори­ста­н­ня вибірк. про­грам скринінгу дає змогу своєчасно виявляти хворих на фенілкетонурію, вроджений гіпотиреоз, галактоземію, вроджену гіперплазію кіркової речовини наднирк. залоз та при­значати їм лікува­н­ня, запобігаючи інвалідності. Від 28-ми днів до 1-го р. (грудний період), як правило, виявляються захворюва­н­ня організму дитини, повʼязані з його при­стосува­н­ням до довкі­л­ля, зокрема з реакцією на інфекц. агенти. Серед них — хвороби органів диха­н­ня, гострі інфекції верх­ніх дихал. шляхів, грип. На 1-му р. життя потреби дит. організму у споживчих елементах дуже високі у звʼязку з інтенсив. процесом росту, тому при поширених соматич. захворюва­н­нях, ін. станах виникають умови для формува­н­ня рахіту, поруше­н­ня харчува­н­ня (гіпотрофія). Від 1-го до 7-ми р. (ран­ній дит. вік та до­шкільнята) внаслідок під­вище­н­ня рівня спілкува­н­ня виникають умови для роз­по­всюдже­н­ня дит. інфекц. хвороб (кір, кашлюк, вітряна віспа тощо). Вплив довкі­л­ля у цей період виявляється виникне­н­ням алергіч. захворювань (атопічний дерматит, бронхіал. астма). Стан організму дітей у віці від 7-ми до 18-ти р. (молодший шкіл., старший шкіл. та під­літк. періоди) ви­значають нейроендокрин­ні пере­будови, інтенсив. ріст. Виникає небезпека захворювань сполуч. тканини (ревматизм, артрити), патол. станів, повʼязаних із поруше­н­ням функціонува­н­ня вегетатив. нерв. системи (вегетативна дис­функція), хвороб шлунк.-кишк. тракту через поруше­н­ня режиму або погірше­н­ня якості харчува­н­ня. Найчастіше серед усіх зареєстрованих хвороб дит. насел. України зу­стрічаються захворюва­н­ня органів диха­н­ня (47,16 %), травле­н­ня (8,12 %), зору (5,5 %), ендокрин. (5 %), кістк.-мʼязової (4,74 %) систем. Див. також Дауна хвороба, Дебільність, Дитячий аутизм, Дитячий церебральний параліч. Д. х. є предметом ви­вче­н­ня педіатрії. Про­блеми їхньої діагностики та лікува­н­ня досліджують фахівці мед. ВНЗів, Ін­ститутів педіатрії, акушерства та гін­екології (Київ), охорони здоровʼя дітей і під­літків (Харків), спадк. патології (Львів) АМНУ, Укр. НДІ дит. курортології і фізіотерапії (м. Євпаторія, АР Крим), Наук.-практ. мед. центру дит. кардіології та кардіохірургії та ін. Пита­н­ня Д. х. висвітлюють фахові ж. «Педіатрія, акушерство і гін­екологія», «Сучасна педіатрія», «Перинатологія і педіатрія», зб. «Дитячі інфекції».

Завантажити статтю