Гуєвський Володимир Юрійович

ГУЄ́ВСЬКИЙ Володимир Юрійович (26. 02. 1958, м. Феодосія, нині АР Крим) — кінооператор. Член НСКінУ (1990). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1981; курс С. Шахбазяна). Відтоді — на студії «Київнаукфільм». Зняв д/ф «Премія за 36 і 6» (1985), «Вечорами після звершень» (1986, приз кінофестивалю «Молодість», Київ, 1987), «Стомлені міста» (1988, приз кінофестивалю «Молодість», Київ, 1988), «Місія Рауля Валенберґа» (1990, Ґран-Прі Мкф, Валенсія, 1991), «Побачення з батьком» (1991, співавт.; Бронз. дракон Мкф, Краків, 1991; усі — реж. О. Роднянський); «Українці. Віра. Надія. Любов» (фільм 1, 1990, реж. В. Шмотолоха; фільм 2, 1992, реж. В. Шмотолоха, А. Ящишин; обидва — у співавт.). Від 1992 співпрацює на студії «Контакт», де зняв х/ф «Грішниця у масці» (співавт., 1993, реж. С. Ільїнська, спільно з Київ. кіностудією худож. фільмів ім. О. Довженка), д/ф «Гагарін, я вас любила» (1992, реж. В. Руденко), «Прощавай, СРСР–2» (співавт., 1994, реж. О. Роднянський), «Чиясь зірка» (співавт., 1999), «Іван Козловський» (обидва — реж. С. Лисенко), «Ігор Савченко. Інтонації» (реж. О. Фіалко), «Освідчення в коханні» (усі — 2001), «Перепустка в історію» (2002; обидва — реж. Т. Золоєв). На телеканалі «Студія “1+1”» зняв д/ф «Важко перші сто років» (1997), «Небилиці про Борислава» (1998; обидва — реж. Ю. Терещенко) та х/ф «Украдене щастя» (2004, 4 серії, спільно з кінокомпанією «Укр. медійна група»), «Жага екстриму» (2006, спільно з кінокомпанією «Медіа арт продакшн»; обидва — реж. А. Дончик).

Завантажити статтю