Гуменюк Віктор Федорович

ГУМЕНЮ́К Віктор Федорович (13. 05. 1936, м. Полоцьк, Білорусь) — письменник. Член СП СРСР (1978), НСПУ (1982). Закін. Військ. авіац. училище (1958), Літ. інститут у Москві (1966), Сх.-сибір. технол. інститут (м. Улан-Уде, Бурятія, РФ, 1975). Був льотчиком-випробувачем. 1968–82 — чл. редколегії ж. «Байкал» (м. Улан-Уде) та ред. його позаштат. відділу «Авіація і космос — вік двадцятий». Від 1982 мешкає в Україні. Почав писати вірші, нариси, есе російською мовою, друкував їх в армій. періодиці (1955–58). Автор поет. зб. «Обитаемый остров» (1970), «Летное такое ремесло» (1975), «Сотвори полет» (1978), «Только небо» (1981; усі — Улан-Уде), «Ощущение высоты» (К., 1986), присвяч. романтиці польотів, суворій та мужній професії льотчика-випробувача. В укр. поезії дебютував добіркою віршів «Душі своїй пороків не прощать» («Київ», 1990, № 11) та зб. «Час повернень» (К., 1993), в яких звертається до філос. осмислення першовитоків свого життя. 1997–98 у г. «Час–Тіmе», «Українське слово» і ж. «Київ» опублікував низку есе, об’єднаних спільним змістом «Роздуми на тему Незалежності».

Літ.: Кацнельсон А. «Не отступить от правды...» // Радуга. 1987. № 12.

І. Б. Даценко