Гунґарологія

Визначення і загальна характеристика

ГУНҐАРОЛО́ГІЯ  — наука, що досліджує мову, літературу, фольклор, етнографію, історію та мистецтво угорського народу на різних етапах його формування і розвитку. Поняття «Г.» стало загальновживаним з серед. 20-х рр. 20 ст. Хоча у наступні роки воно широко використовувалося у наук., суспільно-політ. і публіцист. працях, однак єдиного розуміння його змісту немає донині. Вперше термін «Г.» у наук. обіг увів проф. Берлін. університету Р. Ґраґер. 1932 Л. Ниймет у першому номері ж. «Tanú» перерахував дисципліни, які, на його думку, об’єднує термін «Г.» — угор. мовознавство, історія, географія, етнографія та соціологія. Намагаючись дати визначення Г. він публікує 1934 у наступ. номерах цього журналу докладний план створення гунґарол. товариства, у якому відзначає, що гунґарологи в основу своїх дослідж. повинні покласти вивчення явищ матер. і духовної культури угорців: мови, літ-ри, етнографії, мистецтва тощо. Для реалізації цього плану угор. етнограф і громад. діяч Д. Ортутої 1935 засн. ж. «Magyarságtudomány», в якому опублікував низку статей з питань Г. 1939 на філос. факультеті Будапешт. університету під керівництвом Ш. Екгарда та за сприяння 6-ти гуманітар. кафедр засн. перший Інститут гунґарології. Подібні інститути створ. і в ін. ВНЗах Угорщини та Румунії, де компактно проживають угорці. Того ж року за ред. Д. Секфі вийшов зб. наук. ст. відомих наук. і культур. діячів Угорщини, зокрема З. Кодая, М. Бабіча, Л. Бортуца, Д. Керестурі, під назвою «Mi a magyar?» («Що таке угорці?»), присвяч. проблемі з’ясування складників поняття «Г.».

Після 2-ї світової війни комуніст. влада Угорщини заборонила термін «Г.», посилаючись на політ. чутливість сусід. країн, а попередні дослідж. вчених з питань Г. вважала націоналістичними. Така ситуація тривала до створення 1968 при Університеті м. Нови Сад (Югославія) Інституту гунґарології. Його відкриття засвідчило, що у той час значно легше було розвивати гунґарол. дослідж. за кордоном, ніж у самій Угорщині. Створення подіб. наук. центрів і каф. угор. філології сприяло появі знач. кількості гунґарологів та їх об’єднанню в єдиний міжнар. форум.

Для координації гунґарол. дослідж. у різних країнах світу 1977 у м. Ніредьгаза (Угорщина) засн. Міжнар. товариство з угор. філології на чолі з проф. Університету м. Упсала (Швеція) Бо Вікманом, яке видавало ж. «Hungarológiai Értesítö» та «Hungarian Studies». З часом сформувалися центри гунґарол. дослідж. за кордоном: 1985 у Парижі при Сорбон. університеті створ. Міжуніверситет. гунґарол. дослідниц. центр на чолі з проф. Ж. Перро; у тому ж році в Римі на базі 9-ти каф. угор. мови та літ-ри італ. університетів створ. Гунґарол. дослідниц. центр на чолі з проф. П. Ґлованбаттісти; 1988 на базі каф. угор. філології Ужгород. університету створ. Центр гунґарології на чолі з проф. П. Лизанцем; того ж року при Гамбурґ. університеті створ. Центр гунґарології на чолі з проф. В. Феенкером. Центри видають власні ж. «Cahiers d’Etudes hongroises» (Париж), «Rivista di Studi Ungheresi» (Рим), «Acta Hungarica» (Ужгород). Журнали гунґарол. характеру видають і окремі університети, зокрема Берлін. — «Berliner Beiträge zur Hungarologie», Мюнхен. — «Ungarn Jahrbuch», Торонт. — «Hungarian Studies Review», м. Нови Сад — «A Hungarológiai Intézet Tudományos Közleményei», м. Ювяскуля (Фінляндія) — «Hungarologische Beiträge». Для координації їхньої роботи 1989 у Будапешті засн. Міжнар. гунґарол. центр, який проводить щорічні наради угор. лекторів і гунґарологів, що працюють за межами Угорщини, а також відбирає (за конкурсом) лекторів, яких направляє на 4 р. для читання гунґарол. дисциплін (угор. мова, література, усна нар. творчість, етнографія) у ВНЗи та наук. заклади різних країн світу, де функціонують каф. угор. філології чи гунґарол. центри. Від 1993 Центр видає ж. «Hungarológiai ismerettár», «Officina Hungarica», «Hungarológia».

Системат. і планове дослідж. різних питань гунґарол. характеру в Україні розпочалося від серед. 60-х рр. 20 ст. в Ужгород. університеті, де 1963 на філол. факультеті було відкрито угор. відділ., а 1964 — каф. угор. мови та літ-ри (від 1970 — каф. угор. філології), яка нині є осн. осередком дослідж. різних питань з угор. мови та літ-ри, укр.-угор. міжмовних і міжлітературних контактів, угор. діалектології, усної нар. творчості та етнографії. При Центрі гунґарології 1993 створ. Закарп. угорськомовне наук. товариство, яке до 2006 видало 5 номерів свого «Вісника». У різні часи гунґарол. проблеми вивчали відомі укр. вчені та дослідники, зокрема О. Ткаченко, В. Німчук, М. Пещак, К. Шахова, І. Мегела, М. Держалюк, Л. Мушкетик, Г. Герасимова, Т. Клінченко.

Завантажити статтю