Гуцульщина

«ГУЦУ́ЛЬЩИНА» – виробничо-художнє об’єднання. 1922-39 у м. Косів Станіслав. (нині Івано-Фр.) обл. діяла спілка «Гуцульське мистецтво», засн. М. Куриленком, який докладав чимало зусиль для об’єднання кустар. майстерень в єдине підприємство. Для спілки виготовляли вироби найвідоміші гуцул. майстри — Юрій та Семен Корпанюки, В. Девдюк, П. Цвілик. Спілка прославилася своїми килимами, тканинами (т. зв. самоділами), з яких потім за проектами С. Гординського шили вбрання. Ескізи килимів виготовляли О. Кульчицька, П. Ковтун, М. Бутович, С. Гординський, Я. Музика. На поч. 1940-х рр. різьбярі М. Кіщук, М. Медвідчук, М. Пітеляк об’єдналися в артіль «Г.» на чолі з М. Горбовим, а ткачі й килимарі на базі приват. майстерні М. Куриленка (після його смерті) створили артіль ім. Т. Шевченка (голова — М. Джуранюк). 1957 подружжя гончарів Михайло та Ганна Рощиб’юки організували керам. цех при Косів. ф-ці худож. виробів ім. Т. Шевченка (1948 перейменована з артілі «Г.»). 1959 у Косові створ. худож.-вироб. комбінат Худож. фонду УРСР. 1968 на базі артілей у селах Кути, Пістинь, Яблунів та м. Косів організовано Косів. вироб.-художнє об’єднання «Г.». В асортименті — ткані верети, ліжники, килими, накидки, доріжки, рушники, оздоблені геом. орнаментом; дерев’яні різьблені та інкрустов. традиц. шкатулки, рахви, альбоми, декор. скрині, кухонні набори, канцеляр. приладдя, скульптури малих форм; керам. вироби — вази, миски, тарілки, макітри, барильця, набори для квасу, молока. Серед кращих майстрів — В. Аронець, І. Балагурак, І. Вахняк, В. Довбенчук, І. Довбенчук, М. Кікоть, С. Повшук. Нині працюють керам., килимар. і ткац. цехи худож.-вироб. комбінату від НСХУ.