Голінчак Степан Олексійович
ГОЛІНЧА́К Степан Олексійович (29. 10. 1946, с. Хитар Сколів. р-ну Львів. обл.) — художник монументально-декоративного мистецтва, живописець і графік. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викладачі Д. Довбошинський, Р. Сельський, З. Флінта). Відтоді працював художником творчої майстерні Полонського фарфорового заводу (Хмельницька обл.); від 1971 — на Львівській кераміко-скульптурній фабриці; від 1972 — асистент кафедри рисунку та живопису Львівського політехнічного інституту; від 1997 — старший викладач кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства у Львові. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставок від 1972. Персональні — у Львові (1980, 2002). Розробляв дизайн для промислових зразків сервізів, ваз, статуеток. Автор монументальних композицій, декоративних панно, керамічних пластів, живописних полотен (пейзажі і натюрморти). Для творчості Г. характерні декоративність, чіткість, емоційність. Розкриваючи образ рідної природи, митець показує її як символ прекрасного, як середовище діяльності духовно багатої людини. Основу образної канви творів Г. складають конкретно-предметні форми, поєднані з національними мотивами. Роботи зберігаються у МЕХП, Палаці мистецтв у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- декор. панно — «Фармокопея» (аптека № 12 у Львові, 1979), в інтер’єрі шахового клубу у Львові (1981); живопис — «Місто» (1974), «Осіння тиша» (1978), «Серпневий натюрморт» (1980), «Соняшники» (1983), «Трагічне дерево» (1987), «Скіфія» (1992), «Вертеп» (1993), «Бойківський Великдень» (1995), «Стара Бойківщина», «Гребенів» (обидва — 1998), «Виживання» (2001), «Сизий світанок» (2002).


