Голобородько Костянтин Йосипович
ГОЛОБОРО́ДЬКО Костянтин Йосипович (11(23). 11. 1899, с. Новотягинка, нині Білозерського р-ну Херсонської обл. — 16. 06. 1973, с. Станіслав Білозерського р-ну Херсонської обл.) — педагог, письменник. Дід Костянтина та Ярослава, батько Юрія Голобородьків. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Херсонську учительську семінарію (1921), Херсонський педагогічний інститут (1952). Учителював у рідному селі (1921–30), від 1930 — у Станіславській школі, де 1946–67 був директором. Розробляв концепцію естетичного виховання, питання педагогіки співробітництва й гуманізації навчально-виховного процесу в школі. Друкувався від 1930-х років. Автор публіцистичних статей, нарисів, оповідань, опублікованих у херсонському альманасі «Наддніпрянські зорі» (1957), київському виданні «Перший заспів» (1961). Співавтор зб. прози «Вчителю наш дорогий...» (Хн., 1961), «Обрії пахнуть вітрами» (О., 1966).
Рекомендована література
- Гайдай І. Століття педагога й письменника зі Станіслава // Наддніпрян. правда. 1999, 19 листоп.;
- Голобородько Я. Освітянин, педагог, письменник // Укр. література в заг.-осв. школі. 2005. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
