Голобородько Костянтин Йосипович

ГОЛОБОРО́ДЬКО Костянтин Йосипович (11(23). 11. 1899, с. Новотягинка, нині Білозерського р-ну Херсонської обл. — 16. 06. 1973, с. Станіслав Білозерського р-ну Херсонської обл.) — педагог, письмен­ник. Дід Костянтина та Ярослава, батько Юрія Голобородьків. Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Херсонську учительську семінарію (1921), Херсонський педагогічний ін­ститут (1952). Учителював у рідному селі (1921–30), від 1930 — у Станіславській школі, де 1946–67 був директором. Роз­робляв концепцію естетичного вихова­н­ня, пита­н­ня педагогіки спів­робітництва й гуманізації на­вчально-виховного процесу в школі. Друкувався від 1930-х років. Автор публіцистичних статей, нарисів, оповідань, опублікованих у херсонському альманасі «Над­дні­прянські зорі» (1957), київському ви­дан­ні «Перший за­спів» (1961). Спів­автор зб. прози «Вчителю наш дорогий...» (Хн., 1961), «Обрії пахнуть вітрами» (О., 1966).

Завантажити статтю