ҐЕ́РУС Сергій Васильович (19. 10. 1900, м. Корець, нині Рівнен. обл. — 08. 10. 1988, Він­ніпеґ) — церковний діяч. Батько І.-І. Ґерус-Тарнавецької та О. Ґеруса. Дійсний член УВАН у Канаді (1970). Прото­пресвітер. Закін. Кременец. духовну семінарію (нині Терноп. обл., 1923), богослов. факультет Варшав. університету (1929). Рукополож. 1923 митрополитом Православ. Церков у Польщі Діонісієм. Душпастирював у парафіях на Волині, служив у Митропол. соборі в Луцьку. 1941 пере­йшов до УАПЦ, від 1945 — чл. Церк. упр. на британ. зону Німеч­чини при митрополитові Полікарпу (Сікорському). 1950 ви­їхав до Канади, при­єд­нався до Укр. Греко-Православ. Церкви в Канаді, був за­ступник голови президії Консисторії. 1951–72 — спів­працівник митрополита Іларіона (Огієнка). Викл. і проф. богословʼя Колегії св. Андрея (від 1952). Автор кн. «Богослу- ження Православної Церкви» (1956), «Коротка священ­на історія Старого Завіту» (1977), «Коротка священ­на історія Нового Завіту» (1977; усі — Він­ніпеґ).