ҐОДЛЕ́ВСЬКИЙ Тадеуш-Йозеф (04. 01. 1878, Львів — 28. 07. 1921, там само) — фізик. Син Еміля, брат Еміля Ґодлевських. Член Польс. АН (1921). Навч. у Яґел­лон. університеті (Краків), де від 1900 працював асист. на каф. фізики, а 1903 здобув ступ. д-ра філософії. 1903–04 працював над теорією електр. дисоціації під керівництвом Нобелів. лауреата С. Ар­реніуса (Стокгольм. тех. ін­ститут), 1904–05 досліджу-вав радіо­активність під керівництвом Е. Разерфорда (Мак-Ґілл. університет, Монреаль), виявив дію Х-променів та β- і γ-радіо­активність. Від 1905 — у Політех. школі у Львові (нині Нац. університет «Львівська політехніка»): кер. 2-ї каф. фізики, над­звичай. професор (від 1906), звичай. професор (від 1910), ректор (1918–19). Заснував при Школі першу у Польщі лаб. дослідж. радіо­активності. Від­крив деякі колоїдні властивості радіо­актив. елементів. Член Львів. наук. товариства, Академії тех. наук у Варшаві. Хрест Кавалер. ордена від­родже­н­ня Польщі (1937).