КРА́ВЧЕНКО Тетяна Петрівна (Кравченко Татьяна Петровна; 17(30). 04. 1916, м. Астрахань, Росія — 20. 03. 2003, Санкт-Пе­тербург) — російська піаністка, педагог. Кандидат мистецтво­знавства (1954), професор (1965). Народна артистка РРФСР (1988). Закінчила Московську консерваторію (1939; клас Л. Оборіна) та аспірантуру при ній (1945). Під час 2-ї світової війни ви­ступала з концертами у військових частинах та шпиталях. Працювала солісткою Московської філармонії (1945–50). Від 1950 — у Санкт-Пе­тербурзькій консерваторії (з пере­рвою): 1960–67 — професор, від 1977 — завідувач кафедри камер. ансамблю, професор кафедри спеціального фортепіано. 1957–60 — професор Пекінської і Шанхайської консерваторій; 1967–77 — завідувач кафедри спеціального фортепіано Київської консерваторії; водночас солістка Київської філармонії. У репертуарі — твори Л. ван Бетгове­на, К. Вебера, Ф. Шопена, Ф. Ліс­та, Р. Шуман­на, Е. Ґріґа, К. Дебюс­сі, М. Мусоргського, О. Скря­біна, С. Рахманінова, а також українських композиторів, зокрема Л. Ре­вуцького, М. Сільванського. Кон­цертувала в Києві (1969, 1972, 1974). Ви­ступала зі скрипалями О. Пархоменко та О. Гороховим, віолончелістом В. Червовим, спів­ачкою Г. Сухоруковою. Гра К. від­значалася глибоким проникне­н­ням у авторський задум, різнобарвʼям звукової палітри, ретельною подачею драматургії твору, витонченим мʼяким вокальним звуча­н­ням фортепіано. Створила власну піаністичну школу. Серед учнів — В. Бистряков, О. Буга­євський, Ю. Глущенко, Ю. Дикий, Л. Донець, А. Калениченко, В. Коз­лов, В. Кошуба, О. Лисокінь, І. Па­влова, В. Шамо, лауреати конкурсів О. Денисенко, Л. Каравацька, В. Муравський, О. Тимошкіна.