Дергачівський завод турбокомпресорів

«ДЕРГАЧІ́ВСЬКИЙ ЗАВО́Д ТУРБОКОМ­ПРЕ́СОРІВ» — під­приємство сільськогосподарського машинобудува­н­ня. Свою історію «Д. з. т.» веде від 1887, коли у м-ку Деркачі (нині м. Дергачі Харків. обл.) місц. бджоляр В. Ломакін від­крив майстерню з виготовле­н­ня пасічн. реманенту. Спочатку в ній працювало бл. 20 осіб. У 2-й пол. 1900-х рр. побудовано цегел. корпуси, один із яких зберігся і функціонує донині; зʼявилося металооб­робне обладна­н­ня, що до­зволило збільшити кількість робочих місць та роз­ширити виробництво. Пром. роз­виток царської Росії перед 1-ю світ. війною сприяв росту майстерні та пере­обладнан­ню її на завод з виготовле­н­ня різноманіт. продукції для с. господарства. У ході воєн. дій 1918–20 занепав. Як «Деркачів. мех. завод “Незаможник”» повноцін­но від­новив роботу 1930. На ньому виготовляли пасічн. реманент і обладна­н­ня для випуску штуч. вощини. Продукція «Незаможника» мала великий попит та вже 1931 була пред­ставлена на Між­нар. ви­ставці у Салоніках (Греція; медаль і диплом за вальці). Під час нім.-фашист. окупації 1941–43 не працював. Після звільне­н­ня Харкова й області під­приємство від­новлено та реконстру­йовано. Від 1944 на ньому випускали пере­важно запасні частини до с.-г. машин. 1955 освоєно виробництво вощино­прокат. машин «Україна-3», вощино­прокат. вальців, вер­статів-автоматів, роз­ширено асортимент запас. частин для с.-г. машин. На поч. 1960-х рр. тут виробляли напів­автомати для виготовле­н­ня торфоперегній. горщиків, а також картоплесаджалки СКГ-4, механіз. сортувалки зерна, котушки для квадратно-гнізд. посіву, кормозапарники, автопоїлки, лущильники, 12-рядні пунктирні сівалки для буряків, сушарки для кукурудзи, культиватори, при­строї для жниварок, гноєрозкидачі, пере­сувні доїл. установки ПДУ-4, дощувал. установки тощо. Від 1966 — Дергачів. маш.-буд. завод. 1968 на під­приємстві роз­почали випуск турбоком­пресорів для дизел. двигунів. Від 1970 — сучасна назва. На поч. 1990-х рр. від­булася реорганізація виробництва з утворе­н­ням 2-х АТ закритої і від­критої форми власності. 1993 виробництво турбоком­пресорів повністю пере­ведено у ЗАТ. Нині «Д. з. т.» випускає бл. 20 моделей турбоком­пресорів для автомобіл. і трактор. дизелів і продовжує роз­робляти нові, має ринки збуту у країнах СНД. Кількість працівників — 200 осіб. Є му-зей. Ген. дир. — М. Гросман (від 2003).

Завантажити статтю