Дерегус-Лоренс Наталія Михайлівна
ДЕРЕ́ГУС-ЛО́РЕНС Наталія Михайлівна (24. 10. 1931, Харків) — скульпторка. Дочка Михайла, сестра Вікторії-Марини, мати Марини Дерегусів. Народний художник України (2003). Член НСХУ (1960). Закінчила Київський художній інститут (1957; майстерня М. Лисенка). Працює у галузях станкової і монументальної пластики. Багатофігурні композиції Д.-Л. відзначені оригінальністю задуму, глибокою правдивістю, багатством художньої пластики, виразним силуетом. Її образам властиві глибокі психологічні характеристики, емоційність. Авторка памʼятників, надгробків, меморіальних дощок, станкових композицій та портретів. Від 1957 — учасниця республіканських, всесоюзних мистецьких виставок. Персональна виставка — у Москві (1984). Роботи зберігаються у Шевченківському національному заповіднику в м. Канів Черкаської обл., Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.), Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Музеї історії Києва, Донецькому, Горлівському (Донецької обл.), Шаргородському (Вінницької обл.), Луганському, Сімферопольському, Херсонському та Черкаському художніх музеях, Третьяковській галереї (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сім’я» (1956), «Панщина» (1963), «Бережіть дітей» (1967), «Мадонна 20 ст.» (1969), «А. Ялтир’ян» (1978); станк. композиції — «Фестивальна пісня» (1958), «Сонце, повітря й вода» (1960), «Катерина» (1989), «33-й рік» (1993), «Репетиція» (1999); портрети — «В. Кліберн» (1961), «Т. Голембієвська» (1962), «Г. Горват» (1970), «Академік Л. Кульський» (1980), «П. Усенко» (1982), «Балерина» (1985), «Академік М. Остроградський» (1997), «І. Мазепа» (1998), «В. Лобановський» (2002), «Анна Ярославна» (2006); монументальні композиції — «Колгоспниця. Господиня землі» (м. Шпола Черкаської обл., 1961), меморіальний ансамбль «Курган бойової слави» (м. Охтирка Сумської обл., 1965); пам’ятники — М. Пирогову (Вінниця, 1972), робітникам Трамвайного депо ім. В. Леніна (Київ, 1983), В. Василевській (Київ, 1987), В. Вернадському (смт Шишаки Полтавської обл., 1989; обидва — у співавторстві), Т. Шевченку (с. Устьє Снятинського р-ну Івано-Франкіської обл., 1994), І. Мазепі (с. Сторонибаби Буського р-ну Львів. обл., 1995), академікам С. Тимошенку, В. Кирпичову (обидва — Київ, 1998), Т. Шевченку (смт Криве Озеро Миколаївської обл., 2004); меморіальні дошки — академіку Г. Сухомелу (1973), народному артисту М. Романову (1975), Л. Толстому (1978), К. Хохлову (1981), Д. Мілютенку, Л. Руденко (обидві — 1985), А. Прахову (1996), авіаконструктору І. Сікорському, конструктору авіаційних двигунів А. Люльці (1998), М. Дерегусу (2001; усі — у Києві).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
