ДІВІЗІНЮ́К Михайло Михайлович (24. 06. 1957, с. Варовичі Поліського р-ну Київської обл., нині у Чорнобильській зоні від­чуже­н­ня) — фахівець у галузі радіо­електроніки. Кандидат гео­графічних (1995), доктор фізико-математичних (2003) наук, професор (2006). Закінчив Вище військово-морське училище радіо­електроніки (Ленін­град, нині С.-Петербург; 1979). Служив командиром гідро­акустичної групи корабля на Чорноморському флоті (1979–81); у Прикордон­них військах (1981–2000). Від 2000 — у Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості: 2000–01 — доцент кафедри інформатики, від 2001 — завідувач кафедри компʼютерного еколого-економічного моніторингу, водночас від 2002 — проректор з наукової роботи, 2013–14 — ректор; 2016–18 — за­ступник директора з наукової роботи, у березні—червні 2018 — в. о. директора, 2017–23 — завідувач від­ділу цивільного захисту та ін­новаційної діяльності Ін­ституту геохімії навколишнього середовища НАНУ; від 2024 — головний науковий спів­робітник Центру інформаційно-аналітичного та технічного забезпече­н­ня моніторингу обʼєктів атомної енергетики НАНУ (обидва — Київ). Основні напрями наукової діяльності: створе­н­ня систем моніторингу довкі­л­ля з метою запобіга­н­ня над­звичайних ситуацій, аварій, природних і техноген­них ката­строф; дослідже­н­ня особливостей агресивного середовища з допомогою акустичних методів; моделюва­н­ня техноген­них процесів і ката­строф.