Голоцван Леонiд Іванович

ГОЛОЦВА́Н Леонiд Іванович (20. 04. 1934, Харкiв — 24. 04. 2019, м. Апостолес, Арґентина) — громадський дiяч, поет, перекладач. Член НСПУ (1992). Під час 2-ї світової війни емігрував до Австрії. Вiд 1948 — в Арґентинi, де закiн. Університет у м. Кордоба (1965, цивіл. інженерія). Працював у Держ. нафт. компанiї; проф. Університету у м. Невкен. Від 1974 — проф. фiлiї Укр. катол. університету св. Климентія-Папи (Буенос-Айрес), вів курс компаратив. історії слов’ян. літ-р. Від 1996 — викладач курсу української мови для перекладачів в Університеті Буенос-Айреса. Кер. укр. радiостанцiй у Кордобi й Невкені (1958–72), організатор і кер. арґентин. театр. групи. Голова Товариства укр. високошкiльникiв в Арґентинi (1992–94). Друкувався у ж. «Пороги», г. «Наш клич», «Українське слово». Здійснив переклади і упорядкував «Антологію арґентинської поезії 20 ст.» (Лц., 1989) та укр. поезії «Ukrania en poesia» (Buenos Aires, 1991), до якої увійшли твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Зерова, П. Тичини, Олега Ольжича, Л. Костенко, М. Вінграновського, І. Драча, Д. Павличка та ін. Автор зб. віршів «Lienzo de Neuquen» (Buenos Aires, 1995); есе «Motivos religiosos en las obras de poetas y novelistas contemporaneos en Ucrania», «La espiritualidad cristiana del pueblo Ucranio en poesios de Taras Shevchenko» та «Influencia del cristianismo en la literatura Ucrania del periodo medieval», опубл. у зб. «Milenio del cristianismo en Rus’-Ucrania» (Buenos Aires, 1989). Перекладав також українською твори іспаномов. поетів, писав іспанською оповідання і казки. 2003 у Києві видав двомов. іспан.-укр. «Кобзар / Kobzar» Т. Шевченка.

Завантажити статтю