ГОЛУБО́ВСЬКИЙ Петро Васильович (16(28). 06. 1857, м. Мінусінськ, Росія — 18(31). 03. 1907, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1895). Дійсний член Моск. археол. товариства (1899). Закін. Черніг. гімназію (1877), Університет св. Володимира у Києві (1881). Вчителював у м. Нижній Новгород (Росія) і м. Ромни (нині Сум. обл.). У 1884 захистив магістер. дис. «Печенеги, торки и половцы до нашествия татар» (опубл. у Києві у тому ж році). Від­тоді — ординар. професор кафедри рос. історії Університету св. Володимира у Києві, водночас — викладач 1-ї Київ. гімназії. Осн. наук. праці присвяч. пита­н­ням історії кочових народів, що мешкали на тер. степової України, та окремих князівств Київ. Русі. Брав участь в укладен­ні укр. істор.-геогр. словника, спів­працював у ж. «Київська старовина». За спогадами А. Верзилова, любив Чернігів, звідки були родом його батьки, при­їздив туди з лекціями, які збирали велику аудиторію, разом з Є. Кивлицьким до Київ. археол. зʼ­їзду (1899) склав археол. карту Чернігівщини і ви­ступив на ньому з від­повід. доповід­дю.