ГРАБО́ВСЬКИЙ Борис Па­влович (26. 05(08. 06). 1901, м. Тобольськ, Росія — 13. 01. 1966, Фрунзе, нині Бішкек) — піонер у галузі електрон­ного телебаче­н­ня, винахідник. Син П. Грабовського. Дитинство провів в Україні. Напередодні більшов. пере­вороту ви­їхав до Киргизії, де у складі Червоної армії брав участь у воєн. діях 1918–20. Навч. у Середньоазіат. університеті (Ташкент, до 1924), одночасно працював лаборантом в обсерваторії. По­зна­йомившись із працями Б. Роз­инґа в галузі електрон. теле­скопії, почав роз­вивати ідею пере­дачі зображень на від­стані. Спільно з кер. лаб. Г. Поповим створив 1924 катодний комутатор — першооснову пере­давальної електрон. трубки. 1925 у Саратові з фізиком М. Піскуновим та інж. В. Поповим роз­робив першу в світі повністю електрон­ну систему телебаче­н­ня («радіотелефот»). Згодом у Ташкенті ви­ступив із лекціями про пер­спективи електрон. телебаче­н­ня і його викори­ста­н­ня в ін. галузях (можливості стерео­скопіч. радіокіно; від­творе­н­ня музики і звуків голосу на екрані; просвічува­н­ня гірських порід і глибин океанів; радіотеле­скоп та ін.). 26 липня 1928 на околиці Ташкента здійснив перший у світі практич. екс­перимент пере­дачі на від­стань рухомого зображе­н­ня електрон. способом. На той час у світі працювало т. зв. механічне (малорядкове) телебаче­н­ня — за схемою нім. інж. П. Ніпкова (1884) — і її прихильники в СРСР змусили Г. припинити подальші дослідже­н­ня. Від 1933 Г. мешкав у Бішкеку, де сконструював малолітраж. вертоліт і трикрилий планер; термітний патрон великої пробивної сили; самохідний човен, який плив без двигуна і проти течії. Особливу увагу приділяв про­блемі створе­н­ня приладу для штучного зору сліпих. Ідею спроектованого Г. у 30-х рр. вакуум. при­строю катодного променя за­стосували на поч. 60-х рр. вчені Ін­ституту електрозварюва­н­ня АН УРСР в екс­перименті для виведе­н­ня електронів у атмо­сферу. Серед винаходів Г., які також зна­йшли тех. викори­ста­н­ня, — катодний осцило­граф (1927), сегнетовий фото­елемент, телефото­графія, світловий модулятор для телебаче­н­ня (1928).