Графіка

Визначення і загальна характеристика

ГРА́ФІКА — сукупність рукописних та друкованих знаків певної писемності (графеми, роз­ділові знаки, шрифтові різновиди); роз­діл мово­знавства, що досліджує спів­від­ноше­н­ня писемних знаків із фонетичною системою мови. Виділе­н­ня Г. в окремий роз­діл мово­знавства зумовлене від­сутністю у мовах повного збігу системи фонем із системою графем: деяким фонемам від­повід­ають графічні сполуче­н­ня (укр. — дж, дз; польс. — sz; нім. — sch; англ. — sh тощо), а деякі графеми не мають фонематичні паралелі поза межами певних графічних сполучень (напр., q у більшості зх.-європ. писемностей можливе лише у сполучен­ні qu). Досконалість графіч. системи ви­значається тим, на­скільки точно літери письма від­повід­ають звукам (фонемам) мови.

Українська Г. — одна з найдосконаліших, оскільки більшість літер укр. алфавіту одно­значна. Основу сучас. укр. Г. становлять літери, роз­ділові знаки та апо­строф. До неї також належать при­йоми скороче­н­ня слів, викори­ста­н­ня пробілів між словами, великих літер, від­ступів, під­креслень, а в друк. текс­ті — й виділе­н­ня за допомогою шрифтів. У деяких випадках (пере­важно в навч. літературі, словниках, при роз­різнен­ні омонімів, у пере­ви­дан­ні писем. памʼяток тощо) використовують знак наголосу. У спец. різновиді письма — фонет. транс­крипції вживають й ін. знаки (довготи, короткості, мʼякше­н­ня тощо). Сучасне накресле­н­ня літер укр. писем. Г. сформоване на основі давньорус. письма, а друкованих — на основі рос. граж­данського шрифту. Літери сучасної Г. бувають великі й малі.

Сучасні українські друковані шрифти роз­різняють за величиною (корпус, петит та ін.), малюнком (академ., лат., нова шкіл., кудряшів., енциклопедична та ін. гарнітури), товщиною штриха (світлий, напів­жирний, жирний), формою ліній (брусковий, рублений, декоративний шрифти), нахилом до вертикалі (прямий і похилий, причому остан­ній буває друкований і подібний до рукописного — курсив), при­значе­н­ням: текс­товий (для газет, журналів, книжок), акцидентний (для реклам, оголошень) та ін.

Літ.: Різник М. Г. Письмо і шрифт. К., 1978; Снарский О. В. Шрифты-алфавиты для рекламных и декоративно-оформительских работ. К., 1984.

Г. П. Пів­торак

Завантажити статтю