КРА­ЙОВИ́Й ВИ́ДІЛ — виконавчий і керівний орган Галицького кра­йового сейму. Діяв на під­ставі Кра­йового статуту для Галичини. Складався з 6-ти членів, їхніх за­ступників і канцелярії. Член Кра­йового виділу обирав сейм — 3-х від курій та 3-х від повного складу (кожен очолював певний департамент). Вони на по­стійній основі проживали у Львові та отримували грошову винагороду. До компетенції Кра­йового виділу належали: організація роботи сейму, право законодавчої ініціативи, пред­ставле­н­ня ухвал сейму до цісарської санкції, управлі­н­ня майном, кра­йовими ресурсами та фундаціями, контроль за діяльністю повітових і громадських рад. Засі­да­н­ня від­бувалися двічі на тиждень під головува­н­ням маршалка, який входив до його складу як 7-й член, але не брав участі у голосуван­ні, окрім випадків рівності голосів. Формува­н­ня Кра­йового виділу від­бувалося без урахува­н­ня національного фактора, тому українці в кращому випадку були пред­ставлені одним членом і одним за­ступником. Сеймовою виборчою реформою 1914 перед­бачено збільше­н­ня чисельності Кра­йового виділу до 8-ми членів, при цьому українцям гарантувалося 2 місця.