Грейзен

ГРЕ́ЙЗЕН (від нім. Greisen — роз­щепле­н­ня) — гірська порода, яка утворилась в результаті високотемпературного (300–550 °С) метасоматозу й пере­кри­сталізації гранітоїдів з участю летких компонентів (F, H, O, Cl). Загалом формува­н­ня Г. протікало в широкому інтервалі тиску при зміні складу метасомат. роз­чинів від лужних до кислих на контакті з граніт. інтрузивами серед. і помір. глибин. Залягають у формі жил і тіл склад. конфігурації пере­важно в ендоконтакт. частині граніт. масиву, а також в ін. породах. Залежно від складу метасомат. роз­чинів утворюються різні Г. Гол. мінерали: кварц і слюда (мусковіт, біотит, літієві слюди), топаз, флюорит, турмалін, рутил, берил. Рудні мінерали (вольфраміт, молібденіт, пірит та ін.) часто наявні в пром. кількостях. Г. можуть містити мікроклін, альбіт, андалузит, гранати (спесартин, альмандин), гематит, апатит, графіт, фенакіт, гельвін, бертрандит. У Г. ві­домі родовища вольфраму, олова, берилію, молібдену, мишʼяку. Вони можуть бути не лише у змінених гранітах, але й серед осн., ультраосн., карбонатних порід у контакті з гранітами. Характерні парагенези Г. — кварц-слюдяні, кварц-топазові. Саксон. рудокопами термін вживався на означе­н­ня без­польовошпат. дрібнозернистої гірської породи, що містить оловʼяний камінь. Г. і грейзеноподібні утворе­н­ня виявлені в контакт. зонах лейкократ. гранітів Коростен., Корсунь-Новомиргород. та Октябрського масивів УЩ (повʼязані з ними рудо­прояви нині не мають пром. значе­н­ня).

Завантажити статтю