Грень Андрій Іванович

ГРЕНЬ Андрій Іванович (10. 07. 1928, с. Вісла, нині місто Сілез. воєводства, Польща) — фахівець у галузі органічної хімії. Чоловік Н. Єфрюшиної. Доктор хімічних наук (1974), професор (1977). Премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1978), Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Навч. у Яґеллон. (Краків), закін. Одес. університет (1954). Учителював. Від 1965 — в Одес. університеті: заст. декана хім. факультету (1969–72), ст. н. с. (1970–73), професор (1975–99, за сумісн.). 1975–77 працював у Одес. лабораторіях Інституту заг. та неорган. хімії АН УРСР, на базі яких 1977 створ. Фіз.-хім. інститут АН УРСР (нині НАНУ): зав. відділів спектрал. аналізу (1975–77), молекуляр. структури та спектроскопії (1977–2000), водночас заст. кер. (1976–77), заст. дир. з наукової роботи (1977–2000), пров. н. с. (від 2000). Наукові дослідження: синтез, будова і стереохімія насичених гетероцикліч. сполук; зв’язок структура–властивості орган. сполук, зокрема харч. одорантів, макрогетероциклів. Розробив методи отримання заміщених 1,3-меркаптоспиртів, меркаптоалканолів, аміноалканолів, алкілзаміщених 1,3,2-діокса-, 1,3,2-оксатіо- та 1,3,2-окса-боринанів, 1,3,2-діоксагермананів; метод регіоселективного нітрування дибензо-18-краун-6-ефірів.

Рекомендована література

1. Видные ученые Одессы: По воспоминаниям учеников и сотрудников. Вып. 1–13. О., 1992–2004;
   Google Scholar Internet
2. Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю