ГРЕЧЕНКО Василь Микола­йович (17(30). 01. 1906, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. — 14. 09. 1967, Харків) — художник театру і живописець. Брат К. Греченка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1953). Член СХУ (1947). Закін. Харків. худож. ін­ститут (1930; викл. М. Бурачек, О. Хвостенко-Хвостов). Працював у Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка: від 1944 — гол. художник. Оформлював також ви­стави у Харків. театрі рос. драми ім. О. Пушкіна, Запоріз. муз.-драм. театрі ім. М. Щорса, Челябін. театрі опери та балету (РФ). Учасник обл., респ., всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1947. Персон. — у Харкові (1970, 1972). Оформив ви­стави: «Назар Стодоля» (1943), «Гайдамаки» (1961) за Т. Шевченком, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1936), «Платон Кречет» (1936), «При­їздіть у Дзвінкове» (1946), «Калиновий гай» (1950), «Над Дні­пром» (1961) О. Корнійчука, «Євгенія Ґранде» за О. де Бальзаком (1940), «Талан» (1941) та «Маруся Богуславка» (1962) М. Старицького, «Російські люди» К. Симонова (1942), «Офіцер» О. Полторацького (1944), «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1946), «Генерал Ватутін» (1947; Сталін. премія, 1948), «Навіки разом» (1950), «Не називаючи прі­звищ» В. Минка (1953), «Повія» за Панасом Мирним (1954), «Камін­ний господар» Лесі Українки (1962), «Тарас Бульба» за М. Гоголем (1965), «Між зливами» О. Штейна (1966; усі — Харків. укр. драм. театр ім. Т. Шевченка); «Раки» С. Михалкова (1953), «Серце не прощає» А. Софронова, «До нових зу­стрічей» О. Гладкова, «Домовий» Е. Вільде (усі — 1955), «Філумена Мартурано» Е. де Філіп­по (1958; усі — Харків. рос. драм. театр ім. О. Пушкіна); «Паяци» Р. Леонкавал­ло (1950– 52, оперна студія Харків. університету мистецтв); створив ескізи до ви­став: «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1942), «Марія» О. Корнійчука (1947), «Цар Едіп» Софокла (1967).