ГЕРА́ЩЕНКО Володимир Федорович (24. 02. 1924, с. Соколове, нині Зміїв. р-ну Харків. обл. — 30. 03. 2002, Полтава) — художник театру і живописець. Народний художник УРСР (1979). Член НСХУ (1985). Закін. Харків. худож. ін­ститут (1953; викл. О. Кокель, Б. Косарев, Д. Овчаренко). Працював гол. художником Запоріз. (1953–66) та Полтав. (1967–89) муз.-драм. театрів. Твори Г. екс­понувалися на всеукр., всесоюз., зарубіж. мист. ви­ставках від 1953. Роботи зберігаються в Полтав. літ.-мемор. музеї Панаса Мирного, Полтав. крає­знав. музеї, Центр. театр. музеї в Москві. Оформив ви­стави: «Украдене щастя» І. Франка (1956), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1961), «Комуніст» Є. Габриловича (1976), «Енеїда» (1977) та «Наталка Полтавка» (1994) І. Котляревського, «Кап­пелія» Л. Деліба (1977, Харків. театр опери та балету ім. М. Лисенка), «Живий труп» Л. Толстого (1978), «Віндзорські жартівниці» В. Шек­спіра, «Маріца» І. Кальмана (обидві — 1980), «Вільний вітер» І. Дунаєвського (1981), «Закон вічності» Н. Думбадзе, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (обидві — 1982), «Моя чарівна леді» Ф. Лоу (1983), «Декамерон» за Дж. Бокач­чо (1984), «Рядові» О. Дударева (1985), «Маруся Богуславка» М. Старицького (1987), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1992), «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем (1995). Автор порт­ретів І. Козловського, І. Кобринського, Б. Прокоповича (усі — 1972).