Геращенко Володимир Федорович

ГЕРА́ЩЕНКО Володимир Федорович (24. 02. 1924, с. Соколове, нині Зміїв. р-ну Харків. обл. — 30. 03. 2002, Полтава) — художник театру і живописець. Народний художник УРСР (1979). Член НСХУ (1985). Закін. Харків. худож. інститут (1953; викл. О. Кокель, Б. Косарев, Д. Овчаренко). Працював гол. художником Запоріз. (1953–66) та Полтав. (1967–89) муз.-драм. театрів. Твори Г. експонувалися на всеукр., всесоюз., зарубіж. мист. виставках від 1953. Роботи зберігаються в Полтав. літ.-мемор. музеї Панаса Мирного, Полтав. краєзнав. музеї, Центр. театр. музеї в Москві. Оформив вистави: «Украдене щастя» І. Франка (1956), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1961), «Комуніст» Є. Габриловича (1976), «Енеїда» (1977) та «Наталка Полтавка» (1994) І. Котляревського, «Каппелія» Л. Деліба (1977, Харків. театр опери та балету ім. М. Лисенка), «Живий труп» Л. Толстого (1978), «Віндзорські жартівниці» В. Шекспіра, «Маріца» І. Кальмана (обидві — 1980), «Вільний вітер» І. Дунаєвського (1981), «Закон вічності» Н. Думбадзе, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (обидві — 1982), «Моя чарівна леді» Ф. Лоу (1983), «Декамерон» за Дж. Бокаччо (1984), «Рядові» О. Дударева (1985), «Маруся Богуславка» М. Старицького (1987), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1992), «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем (1995). Автор портретів І. Козловського, І. Кобринського, Б. Прокоповича (усі — 1972).

Рекомендована література

1. Гайдабура В. Театральні перевтілення Володимира Геращенка // УТ. 1984. № 4.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю