ГРИ́ГОР Григорій Григорович (22. 10 (03. 11). 1884, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 18. 09. 1960, м. Томськ, РФ) — гео­граф, палеонтолог. Навч. у Ніжин. пед. ін­ституті, закін. Університет св. Володимира у Києві (1910). Від 1911 працював у Харків. університеті. Від 1920 — на Кубані: проф., у 1930-х рр. — завідувач кафедри геології Краснодар. пед. ін­ституту, водночас зав. Упр. у справах охорони памʼяток мистецтва, старовини, нар. побуту і природи. Від 1922 — чл. Товариства любителів ви­вче­н­ня Кубан. обл., 1929–32 — остан­ній голова його правлі­н­ня; від 1924 — спів­голова істор.-палеонтол. секції Кубан. літ.-істор. та етногр. товариства. Заарешт. у січні 1934 за звинуваче­н­ням у спів­робітництві з Добровольчою армією А. Денікіна і засудж. на 3 р. увʼязне­н­ня. 1936–38 — проф. Іркут. університету (РФ); від 1938 — завідувач кафедри заг. гео­графії Томського університету, де був одним з організаторів і тривалий час очолював геогр. ф-т. Реабіліт. 1990 (посмертно). Досліджував льодовики, мінерал. джерела Пн. Кавказу, фіз.-геогр. ра­йонува­н­ня Зх. Сибіру.