Григор’єва Марина Валентинівна
ГРИГО́РʼЄВА Марина Валентинівна (08. 03. 1962, Сімферополь) — живописець. Дочка В. Григорʼєва. Член НСХУ (1995). Закін. Київський художній інститут (1988; викл. Л. Вітковський, В. Гурін, О. Лопухов). Викл. у Крим. худож. училищі (Сімферополь, 1988–95) та Херсон. училищі культури (від 1996). Від 1989 бере участь в обл. та всеукр. мист. виставках. Авторка пейзажів, портретів, натюрмортів, сюжет. композицій. У змістов. пейзаж. образах висловлює власне ставлення, передаючи природ. світ звучністю колориту, лірич. самовираженням, декор. піднесеністю. В основі цілісності та змістовності полотен Г. — тонко визначений мотив, лаконічна побудова сюжету, співвідношення композиц. вирішення та кольор. виразності. Заг. кольор. тональність полотен досягається багатством відтінків, фактур. наповненістю, точністю узагальнюючого висновку. Роботи приваблюють свіжістю натур. спостереження, мʼякою пластикою, широтою просторових планів, гармонією.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Натюрморт із хризантемами» (1990), «Квіти і фрукти» (1993), «Польові квіти», «Новий світ» (обидва — 1994), «Колючки», «Натюрморт із черепашками», «Кара-Даг» (усі — 1996), «Пантикапей», «Керченські береги» (обидва — 1998), «Морський пейзаж» (2001), «Весняний букет» (2003), «Осінні квіти» (2004), «На Дніпрі», «Гурзуф» (обидва — 2005).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
