ГРИНЕ́ВИЧ Феодосій Борисович (01. 11. 1922, с. Рiпна, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. — 24. 06. 2015, Київ) — фахівець у галузi електричних і магнітних вимiрювань. Доктор технічних наук (1964), професор (1967), академік НАНУ (1979). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1976). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2013). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закiн. Львiв. полiтех. ін­ститут (1953). Від­тоді працював у Ін­ституті машино­знавства і автоматики АН УРСР (Львів): від 1956 — старший науковий спів­робітник від­ділу автоматизації контролю і вимірюв. техніки; 1958–63 — в Ін­ституті автоматики і електрометрії Сибір. від­діл. АН СРСР (м. Новосибірськ, РФ): завідувач від­ділу електр. вимірювань; 1963–65 — в Ін­ституті автоматики АН Киргиз. РСР (м. Фрунзе, нині Бішкек): завідувач від­ділу електр. вимірювань. Від 1966 — зав. вiд­дiлу електр. і магніт. вимірювань Iн-ту електродинамiки НАНУ (Київ). Був чл. Секції радіо­електроніки, приладобудува­н­ня та звʼязку Комітету держ. премій України в галузі науки і техніки (1970–2004). Наук. працi у галузі теорiї i методiв побудови автомат. цифрових i аналог. приладiв та систем для вимiрюва­н­ня комплекс. електр. величин. За­пропонував нову методику рац. вибору параметрів електровимірювал. приладів і вивів осн. рівня­н­ня узгодже­н­ня, роз­робив оригінал. схему автомат. мосту змін­ного струму, дослідив схему по­стій. амплітуд. нульового показника для окремого врівноваже­н­ня.