ГРИ́НИК Ігор Володимирович (20. 02. 1970, с. Хоросниця Мостис. р-ну Львів. обл.) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (2005), академік УААН (2010). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014). Закін. Харків. с.-г. ін­ститут (1992). У 1991– 97 працював агрономом та за­ступник голови правлі­н­ня агрофірми «Авангард» (с. Іванівка Черніг. р-ну Черніг. обл.); 1997–99 — в. о. дир., дир. дослід. господарства Черніг. с.-г. дослід. станції УААН (с. Про­грес Козелец. р-ну), яку очолював 1999–2006 (від 2001 — Черніг. ін­ститут агро­пром. виробництва). Від 2006 — академік-секретар Від­діле­н­ня наукового забезпече­н­ня трансферу ін­новацій УААН, від 2010 — в.о. віце-президента, 2013–14 — перший віце-президент НААНУ. 2012 — директор Ін­ституту садівництва НААНУ; від 2014 — директор Ін­ституту садівництва НААНУ (с. Новосілки Фастівського р-ну Київ. обл.). Головний редактор між­ві­домчого тематичного наукового збірника «Садівництво» (2011–20). Фахівець у галузі агро­екології. Ви­вчає про­блему збалансованого роз­витку агроекосистем. На прикладі Черніг. обл. об­ґрунтував осн. напрями екологічно без­печного викори­ста­н­ня земел. ресурсів. Адаптував систему від­творе­н­ня родючості ґрунту до умов Поліс­ся. Описав особливості веде­н­ня с.-г. виробництва в умовах радіо­актив. за­брудне­н­ня. За­пропонував осн. напрями вдосконале­н­ня структури агро­пром. виробництва Чернігівщини, зокрема структури посів. площ.