ВО́ЛКОВ Роман Михайлович (01(13). 10. 1885, м. Новгород-Сіверський, нині Черніг. обл. — 06. 05. 1959, Чернівці) — фольклорист і літературо­знавець. Батько Анатолія, дід Романа Волкових. Професор (1921). Закін. Ніжин. істор.-філол. ін­ститут (1912). Працював в Одес. університеті (1918–41): приват-доцент, проф., завідувач кафедри, декан ф-ту; від 1920 — 1-й ректор Одес. ІНО; 1945–49 — у Львів., 1950– 59 — Чернів. університетах: проректор, завідувач кафедри Досліджував укр.-рос.-польс. літ. взаємини, фольклор.-літ. звʼязки, зокрема фольклорні джерела творчості О. Пушкіна («Народные истоки творчества А. С. Пушкина», Чц., 1960), М. Лермонтова, ви­вчав творчість В. Жуковського, Т. Шевченка, А. Міцкевича, Т. Зана. Автор праць з фольклористики: «Сказка. Разыскания по сюжетосложению народной сказки. Т. 1. Сказка великорус­ская, украинская и белорус­ская» (1924), «Словесне оформле­н­ня великоруської казки» (1927), «До пита­н­ня ви­вче­н­ня варіантів билин» (1955). Роз­робляв пита­н­ня збира­н­ня фольклору, під­готував «Збірник старин і новин народної оповід­ачки А. М. Суховертової». Ви­йшло кілька вид. під його ред.: «Буковина в піснях» (Чц., 1957), «М. Горький, В. Маяковский: Ст. и сообщения», «Про­блема пере­вода и межславянских литературных взаимосвязей» (обидві — Чц., 1958), «Леся Українка» (Л., 1946).