Володимир-Волинський район

ВОЛОДИ́МИР-ВОЛИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у західній частині Волинської області. Утвор. 1940 (у сучас. межах від 1966). Від 22 червня 1941 до 20 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,0 тис. км². Насел. (без м. Володимир-Волинський) 28 241 особа (2001, складає 97,7 % до 1989), переважно українці. Райцентр — місто обл. підпорядкування Володимир-Волинський, у складі р-ну — м. Устилуг та 77 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Володимир-Волинський, Овадне, Бубнів, Устилуг, Ізов. Пн. частина В.-В. р. знаходиться в межах Поліс. низовини, пд. — в межах Волин. височини. Поверхня — плоскохвиляста рівнина, в пд. частині розчлен. ярами і балками. Корисні копалини: торф, буд. глина, пісок, крейда, мергель, суглинки. Річки: бас. Зх. Бугу — Луга, Свинорийка, Золотуха, Риловиця, бас. Дніпра — Турія. Переважають дерново-підзолисті та дернові ґрунти, сірі лісові, темно-сірі опідзолені, є лучні та болотні ґрунти. Серед об’єктів природно-заповід. фонду — ландшафтні заказники Березовий гай, Мочиська, лісові заказники Стенжаричівський, Нехворощі, Новосілки, Липовий гай, Микуличі, гідрол. заказник Луга, заг.-зоол. заказники Устилузький, Ішівський, ботан. пам’ятки природи Дерево бука 150 років, Дуб велетень, Дуб звичайний — 500 років, зоол. пам’ятки природи Урочище Бискуличі, гідрол. пам’ятка природи Озеро Невидимка (усі — місц. значення). Найбільші пром. підприємства розташ. у Володимир-Волинському та Устилузі. С.-г. виробництвом займаються 4 ТОВи, 7 приват. підприємств, 8 кооперативів, 2 ЗАТи, 2 ВАТи. Розвинуте молочно-м’ясне тваринництво, рослинництво (зерн. культури, цукр. буряки). Пл. с.-г. угідь 69 тис. га, з них орних земель — 51 тис. га, пасовищ та сіножатей — 17 тис. га. На тер. р-ну — 44 заг.-осв. школи, 12 дитсадків; центр. рай. лікарня, Устилуз. міська лікарня, 2 амбулаторії, 60 фельдшер.-акушер. пунктів; 17 клубів, 20 Будинків культури, 4 клуби-бібліотеки, 2 бібліотеки-клуби, 25 б-к, муз. школа, Володимир-Волинський історичний музей; ДЮСШ. У В.-В. р. — аматор. нар. хор культпрацівників рай. Будинку культури (РБК) «Любисток», аматор. нар. танцювальний ансамбль «Дружба» РБК, аматор. нар. театр РБК, аматор. концертно-художня бригада (с. П’ятидні), аматор. фольклор. колектив «Джерело» (с. Красностав). Реліг. громади: 28 — УПЦ КП, 27 — УПЦ МП, християн віри євангельської, свідків Єгови. Пам’ятки архітектури: Святогор. Успенський ставропігійний жін. монастир (1001, с. Зимне), Миколаїв. церква (1601, с. Лудин), Михайлів. церква (1729, с. Когильно), Свято-Василівська церква (1741, с. Красностав), Преображен. церква (1751, с. Рогожани), Петропавлівська церква (1764, м. Устилуг), Петропавлівська церква (1770, с. Вощатин), Свято-Миколаївська церква (1820, с. Черчичі), Покровська церква (1835) з дзвіницею (1876, с. П’ятидні), Свято-Троїцька церква з дзвіницею (1840, с. Селець), церква Різдва Пресвятої Богородиці (1876, с. Жовтневе), Флоро-Лаврська церква (1877, с. Яковичі), Христовоздвиженська церква (1896, с. Хворостів), Борисоглібська церква (1899, с. Нехворощі), Христовоздвиженська церква (1901, с. Чесний Хрест), Симеонівська церква (1904, с. Суходоли). Виявлені кургани давньорус. періоду в селах Амбуків (урочище «Могилки»), Зоря (урочище «Городище»), Горичів (усі — 10– 13 ст.). Видатні уродженці: д-р геол. н. С. Вижва (с. Заріччя), д-р фіз.-мат. н. П. Задерей (с. Свійчів), д-р тех. н. О. Лисичанський (с. Стенжаричі); письменник К. Гранат (с. Микуличі), прозаїк-гуморист Є. Колодійчук (с. Марія-Воля); громад. діяч В. Шиприкевич (с. Острівок); художник декор.-ужитк. мистецтва О. Голіброда (с. Маркостав), живописець М. Рокицький (с. Заріччя), графік Г. Шевцов (с. Острівок); віолончеліст С. Вільконський (с. Новосілки), музикознавець, піаністка Л. Філоненко (с. Острівок); промисловець Л. Гочачко (с. Селедь). У р-ні встановлено горельєф І. Стравинського (м. Устилуг).