ГАДЗАМА́Н Iван (?–?) — громадський i полiтичний дiяч на Зеленому Клинi. Вчителював у м. Пере­мишляни (нині Львів. обл.), під час 1-ї свiт. вiйни був інтернований до Сибiру, згодом пере­їхав у м. Хабаровськ (Росія). За спробу організації на­вча­н­ня укр. дiтей рiдною мовою Г. пере­слiдувала рос. влада. Пiсля більшов. пере­вороту 1917 — актив. дiяч Хабаров. укр. громади. Від 1918 — у м. Владивосток (Росія), був кер. лекцiй. комiсiї, головою (від 1920) Владивостоц. укр. товариства «Просвiта». Від квiтня 1919 — ред. г. «Щире слово». 1918–20 — секр. з освiт. справ Укр. Далекосхiд. Секретаріату. За­ймався ви­да­н­ням укр. пiдручникiв, роз­робив проект Кон­ституції українства Далекого Сходу.