Гамалія Микола Федорович
ГАМАЛІ́Я Микола Федорович (05(17). 02. 1859, Одеса — 29. 03. 1949, Москва) — фахівець у галузі мікробіології та епідеміології. Дід Миколи, прадід Віри Гамалій. Доктор медицини. Почес. академік АН СРСР (1940), академік АМН СРСР (1945). Сталінcька премія (1943). Державні нагороди СРСР. Закін. Новорос. університет в Одесі (1880) та Військ.-мед. академію у С.-Петербурзі (1883). У 1886 разом з І. Мечниковим організував в Одесі першу в Росії бактеріол. станцію. 1929–38 — директор Центр. інституту епідеміології та мікробіології у Москві (нині Інститут епідеміології та мікробіології ім. Г.); від 1938 — професор кафедри мікробіології 2-го Моск. мед. інституту. Г. — засн. вітчизн. мед. мікробіології. Вивчав засоби запобігання сказу, чумі, холері, сибірці, висип. тифу, туберкульозу; описав параліт. форму сказу, вдосконалив вакцину проти цієї хвороби; відкрив холероподіб. вібріон та речовини, що викликають руйнування бактерій — бактеріолізини; удосконалив пастерів. метод щеплень та впровадив у практику охорони здоров’я обов’язкове віспощеплення; довів вірусну природу чуми рогатої худоби та інфекц. анемії коней; заклав основи вчення про бактеріофаги. Підготував низку праць, присвяч. проблемам мінливості мікроорганізмів та питанням імунітету. Автор «Воспоминаний» (Ленинград, 1947). Ім’я Г. присвоєно Інституту епідеміології і мікробіології в Москві, на будинку якого встановлено мемор. дошку вченому.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Собрание сочинений. Т. 1–6. Москва, 1951–64.
Рекомендована література
- Мар’єнко Ф. С. Гамалія. О., 1961;
- Вклад Н. Ф. Гамалея в микробиологию и эпидемиологию. Москва, 1962;
- Миленушкин Ю. И. Н. Ф. Гамалея. Москва, 1967.