ГАМОРА́К Не­стір Теодорович (09. 03. 1892, с. Стрільче, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 01. 10. 1937, Харків) — анатом і фізіолог рослин. Дід В. Широбокова. Доктор ботаніки (1915), професор (1925). Дійсний член НТШ. Закін. природн. від­діл. філос. факультету Віден. університету (1914). Від 1916 викладав в укр. гімназіях Відня та Кірхберґа (Австрія). Згодом служив в австр. армії.

Від 1919 працював у Пресовому бюро Держ. секретаріату, водночас — приват-доцент, згодом проф., заст. декана, проректором Укр. держ. університету в Камʼянці-Подільському (від 1921 — ІНО). Від 1925 — завідувач кафедри ботаніки Ін­ституту тех. культур (створ. на базі Камʼянець-Поділ. с.-г. ін­ституту). 1930 — засн. і дир. Камʼянець-Поділ. ботан. саду. Від 1930 — у Києві: викл. Університету профес. освіти, завідувач кафедри Ін­ституту ботаніки ВУАН. 1932 заарешт. за «антирад.» діяльність. 1933 засудж. до 5-ти р. таборів. Роз­стріляний 1937. Реабіліт. 1961 (посмертно). Сконструював автомат. оригін. апарат для вимірюва­н­ня транспірації рослин — транспіро­граф.