Гараксим Людовіт
ГАРА́КСИМ Людовіт (01. 08. 1928, Ужгород) — словацький історик українського походження. Закін. Пряшів. гімназію (1947). У 1947–51 студіював історію у Братислав. університеті (1953 склав докторат філософії, 1960 — канд. істор. н.), де до 1956 й працював. Від 1960 — науковий співробітник Інституту історії Словац. АН. За підтримку Празької весни 1968– 69 звільнений. 1970–90 — кустос Словац. нац. музею у Братиславі. 1989 реабіліт. Відтоді до 2002 працював в Інституті історії Словац. АН. Від 2002 — на пенсії. Досліджував словац.-укр. звʼязки, зокрема історію Закарпаття й укр. етніку Сх. Словаччини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Z dejín Ukrajincov na východnom Slovensku. Martin, 1957; Hnutie Ukrajincov Zakarpatska a východného Slovenska a myšlienka slovanskej vzájomnosti // Historický časopis. 1960; K sociálnym a kultúrnym dejinám Ukrajincov na východnom Slovensku do roku 1867. Bratislava, 1961; P. J. Šafárik a Ukrajinci, Slovanské štúdie VI. Bratislava, 1963; K problematike obrodenia Ukrajincov východného Slovenska a Zakarpatská // Олександр Духнович. Пряшів, 1965; Die Rusinen und der Ausgleich // Der österreichicsh-ungaricshe Ausgleich 1867. Bratislava, 1971; «Zlatý vek» biskupa A. Bačynského a obrodenské obdobie A. Duchnovyča — dve epochy dejín Rusínov // Slovensko-rusínsko-ukrajinské vzťahy od obrodenia po súčasnosť. Bratislava, 1992; Obrodenie Rusínov // Rusíni. Otázky dejín a kultúry. Prešov, 1994.
