Гастроентерологія

Визначення і загальна характеристика

ГАСТРОЕНТЕРОЛО́ГІЯ (від грец. γαστήρ — шлунок, ἔντερον — кишка і ...логія) — роз­діл науки про внутрішні хвороби, що ви­вчає причини, механізми роз­витку, клінічний пере­біг, методи діагностики, лікува­н­ня та профілактики захворювань органів травле­н­ня. Згадки про діагностику та лікува­н­ня захворювань шлунк.-кишк. тракту зу­стрічаються в працях Авіцен­ни, Гіп­пократа, К. Ґалена. Як само­стійна наука Г. сформувалася у 1-й пол. 19 ст. зі створе­н­ням системат. опису захворювань органів травле­н­ня, виразки та раку шлунка, цирозу печінки та роз­робле­н­ням функціон. методів діагностики шлунк. секреції. Роз­виток Г. в Україні повʼязаний з іменами В. Образцова та М. Стражеска, які працювали над удосконале­н­ням методів клін. обстеже­н­ня хворих, зокрема глибокої ковзної топогр. пальпації органів черев. порожнини, а також методів діагностики перигастриту, перидуоденіту, ентериту, коліту, апендициту. Подальше ви­вче­н­ня захворювань шлунка (зокрема виразк. хвороби), під­шлунк. залози, печінки і жовч. шляхів здійснювали Г. Бурчинський, В. Василенко, М. Губергріц, О. Губергріц, В. Іванов. Сучас. тенденцією роз­витку Г. є включе­н­ня до її складу нових роз­ділів фундам. наук, зокрема молекуляр. генетики та біо­логії, імунології, онкогастроентерології. Нині створено лабораторії для діагностики та фармако­препарати для лікува­н­ня гострих та хроніч. гастроентерол. захворювань. Широко за­стосовують рентґенол. методи дослідж.: рентґенокімо­графія, ангіо­графія, релаксаційна дуодено­графія, холедоходуодено­графія, через­шкірна холео­графія, компʼютерна та магнітно-резонансна томо­графії. Роз­роблено методи ендо­скопіч. дослідж. стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, під­шлунк. залози, заг. жовч. протоки, товстої кишки. Пер­спективним є за­стосува­н­ня в Г. новіт. технологій, зокрема впровадже­н­ня ві­деоендо­скопіч. методів дослідж. шлунк.-кишк. тракту з викори­ста­н­ням спец. капсули, що містить мініатюрну ві­деокамеру, а також проведе­н­ня ультра­звук. дослідж. органів черев. порожнини через ендо­скопічні датчики. Від­кри­т­тя Нelicobacter pylori та деяких ін. бактерій та вірусів при­звело не лише до пере­гляду уявлень про етіологію та патогенез, а й до зміни методів лікува­н­ня цих захворювань. Важливим напрямом в Г. є діагностика захворювань органів травле­н­ня за допомогою дихальних тестів з викори­ста­н­ням стабільних ізотопів. Гол. наук. дослідж. сучас. вчених-гастроентерологів України спрямовані на по­єд­на­н­ня новіт. досягнень у суміжних галузях біо­логії та медицини, ви­вче­н­ня патогенет. механізмів захворювань органів травле­н­ня та об­ґрунтува­н­ня методів їхнього лікува­н­ня. Роз­робку цих питань здійснюють н. с. Ін­ституту гастроентерології АМНУ (Дні­пропетровськ) та колективи під керівництвом пред­ставників київ. школи гастроентерологів І. Дегтярьової, О. Коркушка, В. Пере­дерія, А. Свінціцького, Н. Харченко, харків. — О. Бабак, Т. Звягінцевої, донец. — Н. Губергріц, а також В. Вдовиченка, Ю. Решетилова, В. Чорнобрового. Захворюва­н­ня органів травле­н­ня у мед. ВНЗах ви­вчають у курсі внутр. хвороб, а також на кафедрах педіатрії та хірургії. Науковці каф. Г. Київ. мед. академії післядиплом. освіти заснували нац. школу гастроентерологів, гепатологів України. Ко­ординацію роботи гастроентерологів здійснюють Укр. гастроентерол. асоціація та міські товариства гастроентерологів.

Літ.: Бабак О. Я. Хронические гепатиты. К., 1999; Харченко Н. В., Порохницький В. Г., Топольницький В. С. Вірусні гепатити. К., 2002; Пере­дерий В. Г., Ткач С. М., Скопиченко С. В. Язвен­ная болезнь. Прошлое, настоящее, будущее. 2003.

Н. В. Харченко, Н. Д. Опанасюк

Завантажити статтю