Губергріц Макс Мойсейович

Визначення і загальна характеристика

ГУБЕРГРІ́Ц Макс Мойсе­йович (07(19). 01. 1886, м. Дерпт, нині Тарту, Естонія — 06. 05. 1951, Київ) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1918), професор (1920), академік АН УРСР (1949). Заслужений діяч науки УРСР (1935). Державні нагороди СРСР. Навч. в Юрʼєв. університеті (нині Тарту), закін. Університет св. Володимира у Києві (1911). Працював у клініці Університету під керівництвом В. Образцова; під час 1-ї світової війни — військ. лікарем; 1915–17 — у лаб. І. Па­влова (Петро­град, нині С.-Петербург). Від 1918 — у Києві: 1920–28 — завідувач кафедри приват. патології і терапії внутр. хвороб, водночас 1926–27 — завідувач кафедри інфекц. хвороб, від 1928 — завідувач кафедри пропедевтики внутр. хвороб, 1931–34 — завідувач кафедри ендокринології мед. ін­ституту; водночас 1930–41 — зав. клін.-екс­перим. від­ділу, від 1945 — наук. кер. Укр. НДІ харчува­н­ня. Засн. київ. наук. школи клін. фізіологів, патофізіологів і терапевтів. Наукові дослідже­н­ня: фізіологія і патологія кровообігу та травле­н­ня, пита­н­ня ендокринології, лікув. харчува­н­ня, нейрогуморальна регуляція, про­блеми болю, електрокардіо­графія. За­пропонував методики ви­вче­н­ня функції під­шлункової залози; описав низку симптомів хронічного панкреатиту та апендициту, біо­хім. зміни крові при поруше­н­нях діяльності внутр. органів. Очолював групу лікарів, які ви­вчали причини набрякової геморагічної еритеми.

Пр.: Применение цимарина при заболеваниях сердца // Практич. врач. 1915. № 12–14; О третьем нормальном тоне сердца // Арх. клин. и эксперим. медицины. 1923. № 1–2; О сердечных болях. К., 1923; Функциональная диагностика заболеваний поджелудочной железы. К.; Х., 1932; До клініки тромбозу селезінкової вени // Рад. медицина. 1936. № 1 (спів­автор); Диагностика внутрен­них болезней. К., 1939; Основи лікарняного харчува­н­ня. К., 1939 (спів­автор); Об отечной гемор­рагической эритеме. Челябинск, 1943; О рас­стройствах питания. К., 1946; Клиническая диагностика. К.; Х., 1946; Болезни нарушения питания. К., 1946 (спів­автор); До клініки грипу // МедЖ. 1952. Т. 22, вип. 1; Из­бран­ные труды. К., 1958.

Літ.: Памяти Макса Моисеевича Губергрица // ВД. 1951. № 6; Бурчинський Г. Й., Губергріц О. Я. М. М. Губергріц. К., 1974; Губергриц А. Я. Академик АН УССР М. М. Губергриц // ТА. 1976. Т. 48, № 12; Пелещук А. П. Академик Макс Моисеевич Губергриц: К 100-летию со дня рожд. // ВД. 1986. № 1; Губергриц Н. Б. Академик Макс Моисеевич Губергриц — «яркая звезда на ниве терапии Украины» // Doctor. 2004. № 3.

Н. В. Харченко

Завантажити статтю