КРАСНО́ВА Людмила Володимирівна (29. 09. 1924, Київ — 13. 02. 2019, м. Дрогобич Львівської обл.) — літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1991), професор (1991). Закінчила Львівський університет (1950). Учителювала; від 1961 — у Дрогобицькому педагогічному університеті: від 1989 — професор кафедри світової літератури. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми художнього пере­кладу, інтер­претація текс­ту, функції порт­рета; стиль і поетика Т. Шевченка, П. Куліша, І. Фран­ка, О. Блока, О. Єсеніна, А. Малиш­ка, Л. Костенко. Уклала «Слов­­ник метамови інтер­претатора художнього текс­ту» (Київ, 1994) і «Словник юного гуманітарія» (Дрогобич, 2007), брала участь в укла­дан­ні «Словника літературо­­знавчих термінів» (Дрогобич, 2007; Київ, 2008).