Генічеський район

Визначення і загальна характеристика

ГЕНІ́ЧЕСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-східній частині Херсонської області. Утвор. 1923. Від 1923 — у складі Дніпроп. округу (від 1932 — обл.), від 1939 — Запоріз., від 1944 — Херсон. обл. Площа 3,0 тис. км². Насел. 66 291 особа (2001, складає 96,4 % до 1989): українців — 58,7 %, росіян — 31,6 %, крим. татар — 6,6 %. У складі р-ну — м. Генічеськ, с-ща міського типу Новоолексіївка та Партизани, 64 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Генічеськ, Новоолексіївка, Партизани, Сокологірне, Салькове, Чонгар. Лежить у межах Причорномор. низовини. Поверхня рівнинна, з численними замкнутими зниженнями. На Пд. омивається Азов. морем, берегова лінія якого дуже порізана (Утлюцький лиман, оз. Сиваш). У межах р-ну — Чонгарський півострів, Арабатська Стрілка, Бирючий острів; Азово-Сиваський національний природний парк. Є поклади буд. матеріалів, солі (Сиваш), природ. газу, лікув. грязей та джерел мінерал. вод. Переважно темно-каштанові ґрунти. Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі, Новоолексіївці, Партизанах, с. Приозерне (солезавод). У с. госп-ві переважають землеробство зернового і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 139,8 тис. га. Гол. культури: пшениця, соняшник, баштанні, овочеві. У р-ні — 26 заг.-осв. та 17 початк. шкіл, 3 ПТУ, мед. училище, Палац творчості дітей та юнацтва, станції юних натуралістів та техніків, ДЮСШ, 3 дит. муз. школи; 2 дільнич. лікарні, рай. стоматол. поліклініка, 9 лікарняних амбулаторій, 30 фельдшер.-акушер. пунктів, 4 здоровпункти, рай. СЕС; Будинок культури, 16 сільс. Будинків культури, 9 сільс. клубів, 21 бібліотека та 4 пункти книговидачі, Генічеський краєзнавчий музей, кінотеатр; парк культури та відпочинку, 2 готелі. Узбережжя Азов. моря — курортна зона. Виходить г. «Приазовська правда». Функціонують нар. ансамбль пісні і танцю крим. татар «Лале» (смт Новоолексіївка), духовий оркестр (с. Рівне); діють 11 аматор. колективів худож. самодіяльності, яким присвоєно звання «народний» та «зразковий». Реліг. громади: 21 — УПЦ МП, 9 — мусульман, 6 — євангел. християн-баптистів, 5 — свідків Єгови, 2 — адвентистів сьомого дня. Пам’ятки архітектури: храм Різдва Пресвятої Богородиці (1905), будівля колиш. міської управи (нині рай. с.-г. упр., 1908), арка Калімбета (1909), на Арабатській Стрілці — меморіал морякам-артилеристам 127-ї батареї Чорномор. флоту. Серед видат. уродженців — геофізик П. Нечипоренко (с. Фрунзе), д-р фіз.-мат. н. М. Білецький (с. Новогригорівка), д-р с.-г. н. В. Гамаюнова (с. Ясна Поляна); художники І. Євченко (с. Вишнівець), Є. Толкунов (с. Петрівка), А. Шарій (с. Маршіївка); спортсмени П. Гурковський (веслування академічне, с. Гайове), В. Савченко (бокс, с. Атамань); Герої Рад. Союзу М. Волик (с. Озеряни), В. Дровник (с. Новогригорівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю