ГЕНСІРУ́К Степан Антонович (06. 01. 1923, с. Будки, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. — 23. 10. 2014, Львів) — фахівець у галузі лісівництва. Доктор сільськогосподарських наук (1966), професор (1975). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Премії ім. О. Шліхтера АН УРСР (1976), ім. В. Вернадського РАН (1996). Закін. Львів. с.-г. ін­ститут (1949) та Львів. консерваторію (1951). Від 1951 працював в Укр. лісотех. університеті (Львів, з пере­рвою). 1959–86 — у Раді з ви­вче­н­ня продуктив. сил України АН УРСР (Київ). Водночас від 1960 за­ймався природо­охорон. діяльністю в Україні. Був наук. кер. комплексних екс­педицій вчених АН України та Білорусі (1982– 86). Наукові праці з питань гео­графії лісів, продуктивності ліс. насаджень, економіки викори­ста­н­ня і від­творе­н­ня ліс. ресурсів. Роз­робив теор. основи лісогосп. ра­йонува­н­ня тер. України, зокрема склав схему ра­йонува­н­ня, об­ґрунтував екол. систему природо­охорон. територій. Г. вперше склав і опублікував карти ліс. покриву України в 1 тис. н. е., у 19 і 20 ст. Ви­вчав про­блеми створе­н­ня захис. і водорегулювал. насаджень на меліоров. землях Поліс­ся. За ред. Г. ви­дано «Українську енциклопедію лісівництва» у 2-х т. ( Л., 1999–2007).