ГЕРАСЮ́ТА Микола Федорович (18. 12. 1919, м. Олександрія, нині Кіровогр. обл. — 10. 04. 1987, Дні­пропетровськ) — фахівець у галузі балістики та динаміки польоту ракет. Доктор технічних наук (1961), професор (1962), член-кореспондент АН УРСР (1967). Герой Соц. Праці (1961). Державна премія СРСР (1967), Ленін. премія (1972), премія ім. М. Янгеля АН УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Одес. університет (1941). Працював в ін­ституті «Нордгаузен» у Німеч­чині (1946–47) над вилуче­н­ням документації заводів і КБ з виробництва «ФАУ»; в ОКБ-1 під керівництвом С. Корольова (м. Калінін­град, РФ, 1947–50); від 1951 — у СКБ Дні­проп. автомоб. заводу, яке було пере­творене у ОКБ-586 (згодом КБ «Пів­ден­не»): від 1962 — за­ступник гол. кон­структора з питань балістики, динаміки та керува­н­ня баліст. ракетами далекої дії, нач. проект­но-теор. комплексу. Водночас від 1955 викладав у Дні­проп. університеті: від 1961 — проф., від 1966 — завідувач кафедри автоматики. Один із ініціаторів створе­н­ня (1966) Сектору про­блем тех. механіки Ін­ституту механіки АН УРСР (Київ) у Дні­пропетровську (нині Ін­ститут тех. механіки НАНУ). Засн. дні­проп. наук. школи з балістики, однієї з провід­них у СРСР. Роз­робляв та впроваджував методи роз­вʼяза­н­ня багатопараметрич. кра­йових та варіац. задач, повʼязаних з побудовою оптимал. траєкторій руху ракет та косміч. апаратів, статист. методи оцінки льотно-тех. характеристик ракет; об­ґрунтував виріше­н­ня про­блем балістики для ракет нового поколі­н­ня з гол. частинами, які роз­діляються, та термінал. системами керува­н­ня. Під його керівництвом і за без­посеред. участі створ. 4 поколі­н­ня ракет, серед яких: бо­йова ракета далекої дії на висококиплячих компонентах палива Р-12 (СС-4); бо­йова між­континентал. ракета Р-16 (СС-7), що стартувала з шахт. пуск. установок; орбітальна між­континентал. ракета Р-36 (СС-9-2), яка здатна вражати будь-яку ціль з двох напрямків (прямого і зворотного); між­континентал. ракета Р-36 (СС-18) з міномет. стартом із транс­порт­но-пуск. контейнера та гол. частиною, що роз­діляється; конверсійні ракети-носії «Космос» та «Циклон». Зробив знач. внесок у проектува­н­ня ракети-носія «Зеніт», на основі якої створ. і успішно функціонує комплекс «Морський старт», що не має аналогів у світі.