Краснолиманський район
КРАСНОЛИМА́НСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Донецької області. Межує з Харків. і Луган. обл. Утвор. 1923. Площа 1,02 тис. км2 . Насел. 24 781 особа (2001, складає 87,9 % до 1989), переважно українці та росіяни. Райцентр — місто обл. значення Красний Лиман. У р-ні — смт Дробишеве, Кіровськ, Новоселівка, Ямпіль, Ярова та 31 сільс. насел. пункт. Лежить у межах пд. відрогів Середньоросійської височини. Поверхня розчленована ярами, балками, у пн. частині — підвищена пологохвиляста лесова рівнина, у пд. — низовинна хвиляста лесова і алювіал. рівнина. Є поклади крейди та піску, джерела мінерал. вод. Протікають Сіверський Донець та його притоки Жеребець, Нетриус. У р-ні — частина Червонооскільського водосховища. На тер. К. р. — багато озер, зокрема Лиман. У ґрунт. покриві переважають чорноземи звичайні (70 %). Лісом вкрито 34,7 тис. га. Ліс. масиви знаходяться переважно у долині Сівер. Дінця. Осн. породи: сосна, дуб, ясен, берест, береза, вільха, осика. Об’єкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значення: заповідник «Крейдова флора», Нац. природ. парк «Святі гори». У р-ні діють понад 100 баз відпочинку, санаторій-профілакторій Донец. залізниці. Гол. підприємства розташ. у райцентрі. Розвинуті рослинництво зерн.-овоч. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 69,1 тис. га, з них орних земель — 51,3 тис. га. Працюють 15 с.-г. підприємств і 74 фермер. господарства. У К. р. — мед. коледж Донец. мед. університету, заоч. факультет Укр. академії залізнич. транспорту, ПТУ, ліцей, г-зія, 4 навч.-вихов. комплекси, 16 заг.-осв. шкіл, 21 дошкіл. заклад, школа-інтернат для розумово відсталих дітей; 19 клуб. закладів, 25 б-к, школа мистецтв, Краснолиманський народний краєзнавчий музей; рай. лікарня, 19 фельдшер. пунктів, 8 амбулаторій заг. практики. Виходить міськрай. г. «Зоря». Функціонують нар. аматорські фольклор. колектив «Сива зозуленька», вокал. ансамблі «Червона калина», «Світанок», театр «Ґротеск», зразк. ансамбль танцю «Забава». Реліг. громади: 26 — УПЦ МП, 8 — протестантських, 1 — мусульман. У К. р. народилися письменник П. Рєзников (смт Кіровськ); Герої Рад. Союзу І. Бірченко (с. Карпівка), А. Бордюгов, І. Островерхов (обидва — с. Терни), П. Зубенко, К. Усенко, Л. Усенко (усі — смт Кіровськ), В. Чернишенко (с. Олександрівка), М. Шморгун (c. Рубці), повні кавалери ордена Слави П. Дячкін (с. Вовчий Яр), А. Роменський (смт Кіровськ). У 1920-х рр. у Новоселів. школі вчителював історик, академік АН УРСР А. Скаба.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
