ГЕРМАНЮ́К Бог­дан Васильович (псевд. — Хмель; 20. 08. 1931, с. Пʼядики, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 11. 2008, там само) — громадсько-політичний діяч. Закін. Львів. політех. ін­ститут (1950-і рр.). 1948 роз­почав поширювати під­піл. літературу, гуртував юнаків для визв. боротьби, мав звʼязок з рай. референтом ОУН Бистрим. Після припине­н­ня зброй. боротьби УПА молодіжна організація Г. почала діяти само­стійно під на­звою «Обʼ­єд­нана партія визволе­н­ня України» (ОПВУ). Її установчі збори від­булися влітку 1955. Г. разом з ін. чл. організації мав намір обʼ­єд­нати в боротьбі за незалежність України всі верстви населе­н­ня, опираючись на Кон­ституцію СРСР, ставив за мету звʼязатися з організаціями в ін. респ., які мали такі ж наміри. 1958 заарешт.; 1959 засудж. до 10-річ. увʼязне­н­ня. Від­бував покара­н­ня в Озерлагу (м. Тайшет Іркут. обл.) та Мордовії (усі — РФ). За 2 р. до закінче­н­ня терміну Г. привозили до Івано-Франківська, де в обмін на побаче­н­ня й пере­дачі йому пропонували спів­працю з КДБ, від якої від­мовився. 1968 був звільнений, повернувся у рідне село. Працював на цегел. заводі у смт Печеніжин (Коломий. р-н) та в побуткомбінаті м. Коломия. Від 1989 очолював Коломий. організацію Укр. гельсин. спілки, згодом — УРП. Реабілітований 1991.