ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Гончар Петро Іванович

ГОНЧА́Р Петро Іванович (30. 06. 1949, с. Лип’янка Шполянського р-ну, нині Черкаська обл.) — художник-монументаліст, живописець і музеєзнавець. Син Івана, батько Андрія Гончарів, чоловік Н. Матвієнко. Член НСХУ (1992). Закінчив Київський художній інститут (1972; викладачі М. Духновський, В. Забашта), Київський університет культури і мистецтв (2000). Працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва (1972–93). Відтоді — директор Українського центру народної культури «Музей І. Гончара». Учасник всеукраїнських (від 1987) та міжнародних (від 1991) худож. виставок. Основні роботи — у галузях монументально-декоративного мистецтва та живопису. Його творчість базується на принципах школи М. Бойчука та світоглядних формах наївного малярства. Брав участь у реконструкції розписів у відновленому Михайлівського Золотоверхому соборі в Києві. Роботи зберігаються у Запорізькому, Хмельницькому ХМ.

Тв.: серії — «Українське весілля» (1991), «Дитинство», «Зруйновані храми Києва» (обидві — 1992); диптихи — «Присвята пам’яті Т. Бойчука» (1991), «Джерело» (1997); «Н. Матвієнко» (1989), «Аби, серце, із тобою», «Хто посіє і пожне, як не стане вже мене» (обидва — 1990), «Свято» (1994), «Ностальгія», «Веснянки» (обидва — 1996), «Мить вічності» (2000), «Та, яка квіти садить» (2001), «Райське дерево» (2004).

Літ.: Барви творчості. Петро Гончар. Олександр Мельник. Володимир Онищенко: Каталог виставки. К., 1999; Петро Гончар: «Вся біда українців в тому, що ми не сформувались як нація» (Інтерв’ю) // Портал Гурт [www.gurt.org.ua]. 2013, 28 серп.

В. М. Прядко

Основні твори

серії — «Українське весілля» (1991), «Дитинство», «Зруйновані храми Києва» (обидві — 1992); диптихи — «Присвята пам’яті Т. Бойчука» (1991), «Джерело» (1997); «Н. Матвієнко» (1989), «Аби, серце, із тобою», «Хто посіє і пожне, як не стане вже мене» (обидва — 1990), «Свято» (1994), «Ностальгія», «Веснянки» (обидва — 1996), «Мить вічності» (2000), «Та, яка квіти садить» (2001), «Райське дерево» (2004).

Рекомендована література

  1. Барви творчості. Петро Гончар. Олександр Мельник. Володимир Онищенко: Каталог виставки. К., 1999;
  2. Петро Гончар: «Вся біда українців в тому, що ми не сформувались як нація» (Інтерв’ю) // Портал Гурт [www.gurt.org.ua]. 2013, 28 серп.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
6-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
жовт. 2023
Тематичний розділ сайту:
Ключове слово:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
30830
Вплив статті на популяризацію знань:
628

Гончар Петро Іванович / В. М. Прядко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006, оновл. 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-30830

Honchar Petro Ivanovych / V. M. Priadko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006, updated 2023. – Available at : https://esu.com.ua/article-30830

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Волобуєва
Людина  |  Том 5  |  2006
В. М. Прядко
Жолудь
Людина  |  Том 9  |  2009
С. В. Латанський
Мельник
Людина  |  Том 20  |  2018
В. А. Онищенко

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору